Для чого проводять роздільне фракційне вишкрібання?
З одного боку, це може бути потрібно для дослідження отриманого матеріалу (патогістологічного, імуногістохімічного), з іншого – за допомогою такого втручання можна припинити маткову кровотечу, провести видалення поліпів шийки або тіла матки тощо, тобто реалізувати лікувальну мету.
Як проводять роздільне фракційне вишкрібання?
Як правило, дана процедура є досить болісною, тож частіше вона проводиться під загальним знечуленням (внутрішньовенним наркозом). Лікар вводить у піхву гінекологічні дзеркала, виводить шийку матки та обробляє піхву і шийку матки розчином антисептику.
Після цього лікар фіксує шийку матки за допомогою кульових щипців та перевіряє прохідність цервікального каналу та порожнини матки за допомогою маткового зонду; за потреби проводиться розширення цервікального каналу спеціальними розширювачами.
Далі за допомогою кюреток різного розміру лікар проводить спочатку вишкрібання цервікального каналу та забір необхідного матеріалу з нього; а потім аналогічним чином – вишкрібання порожнини матки.
Після забору матеріалу та/або досягнення лікувальної мети (наприклад, припинення кровотечі) процедура завершується.
Лікар повторно обробляє піхву та шийку матки антисептичним розчином, видаляє гінекологічні дзеркала, готує матеріал на відправлення для відповідного дослідження та проводить підрахунок крововтрати протягом процедури.
Показання до проведення фракційного вишкрібання
Показаннями до проведення роздільного лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки та цервікального каналу можуть бути:
- гіперплазія ендометрію;
- поліп ендометрію;
- поліп цервікального каналу;
- результати РАР-тесту, які вказують на ураження шийки матки високого ступеню (HSIL) та/або атипові зміни клітин ендоцервіксу (AGC);
- повторне кровомазання у період менопаузи;
- необхідність отримати матеріал для дослідження при підозрі на рак ендометрію, трофобластичну хворобу тощо.
Протипоказання до проведення фракційного вишкрібання
Протипоказанням до виконання даної процедури можуть бути:
- підозрілі або відомі злоякісні зміни шийки та тіла матки (у певних варіантах, особливо з елементами розпаду);
- технічні перепони для процедури (наприклад, непрохідність цервікального каналу та/або порожнини матки);
- гострий запальний процес органів малого тазу;
- складнощі із забезпеченням адекватного знеболення у процесі маніпуляції;
- значні порушення загального стану пацієнтки (серцево-судинна, дихальна, ниркова недостатність, ГРВІ у момент процедури);
- потреба у ширшому хірургічному лікуванні для збереження життя та здоров’я пацієнтки.
Як підготуватися до фракційного вишкрібання?
Підготовка до проведення роздільного лікувально-діагностичного вишкрібання порожнини матки та цервікального каналу включає, перш за все, обстеження лікарем акушером-гінекологом для уточнення наявної патології та виключення протипоказань до проведення процедури:
- проводиться опитування для уточнення скарг, особливостей гінекологічного анамнезу та загального стану здоров’я;
- проводиться огляд у дзеркалах та бімануальне гінекологічне обстеження;
- за потреби – забір вагінальних тестів (наприклад, мазка на флору з забарвленням Папенгейм, РАР-тесту, тестів на ІПСШ тощо).
Майже завжди перед процедурою проводиться УЗД органів малого тазу, частіше – трансвагінальним доступом, для уточнення наявної патології, її розташування, можливих супутніх змін, виключення вагітності та ін.
При плануванні загального знечулення (внутрішньовенного наркозу) проводиться відповідне обстеження за кілька днів до запланованої процедури:
- електрокардіограма,
- загальний аналіз крові,
- загальний аналіз сечі,
- біохімічне дослідження крові
- коагулограма,
- тест на групу крові тарезус-приналежність,
- забір тестів на специфічні інфекції (ВІЛ, гепатити В та С, сифіліс).
При такому варіанті знеболення пацієнтка у день процедури має з’явитися натщесерце (не допускається прийом їжі та/або води за 8-10 годин до процедури).
Ускладнення після фракційного вишкрібання
Ускладнення даної процедури трапляються нечасто і переважно можуть включати в себе:
- алергічні реакції на препарати, які використовуються для знезараження операційних зон, знеболення процедури;
- у процесі проведення процедури можуть виникати травматичні пошкодження органів малого тазу (пошкодження шийки матки, перфорація стінок матки, пошкодження сечового міхура, кишечника тощо) та кровотечі;
- після процедури можливо виникнення запальних процесів.
