Gardnerella vaginalis – один з видів грамваріабельних бактерій, що відносяться до роду гарднерелл. Є представниками умовно-патогенної мікрофлори. За певних умов здатні заміщувати лактобактерії і тим самим викликати захворювання – гарднерельоз.
Метод дослідження
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)/Polymerase chain reaction (PCR).
Метод характеризується високою чутливістю та специфічністю, що і дозволяє визначити наявність збудника Gardnerella vaginalis в досліджуваному зразку.
Загальна характеристика
Gardnerella vaginalis – є анаеробною бактерією, котра розміщується в середовищі з низьким вмістом кисню. Саме тому ідеальним місцем для «проживання» є піхва. Належать гарднерели до умовно-патогенної мікрофлори, адже є присутніми у певній кількості у складі нормальної мікрофлори піхви.
Найчастіше бактеріальний вагіноз у жінок репродуктивного віку асоціюють саме з наявністю гарднерел. Під дією сприятливих чинників (порушення нормального біоценозу піхви) відбувається стрімке розмноження бактерії, що в свою чергу призводить до витіснення лактобактерій, спостерігається розвиток дисбіозу та зростання кількості інших патогенних анаеробних бактерій.
Найчастіше даним захворюванням страждають саме жінки репродуктивного віку. Рідше страждають чоловіки, вони є переважно носіями та джерелом інфекції (наприклад при незахищеному статевому контакті). Проте у деяких випадках у чоловіків гарднерельоз може призводити до серйозних ускладнень.
Перебіг захворювання
Перебіг гарднерельозу відрізняється у чоловіків та жінок. Здається, що захворювання характеризується певною простотою симптоматики та перебігом, проте є досить небезпечним за рахунок можливості приєднання вторинної інфекції (наприклад мікроорганізмів таких як уреаплазми, мікоплазми, кандіди, хламідій та ін.) та розвитку запальних ускладнень.
Перебіг захворювання у жінок
Як вже зазначалося раніше, Gardnerella vaginalis є постійно присутньою у мікрофлорі жінок у невеликій кількості. Вважається що приблизно біля 45% здорових жінок різних вікових груп є носіями Gardnerella vaginalis, не маючи при цьому абсолютно ніяких симптомів захворювання.
Хвороба має дещо розмиту симптоматику. Характерною особливістю для даного захворювання є те, що досить часто спостерігається відсутність явно виражених проявів запалення. Можливі навіть випадки позитивних результатів дослідження на тлі абсолютної відсутності характерних клінічних проявів захворювання. Серед явно вираженої симптоматики спостерігається печіння або свербіж піхви, рясні виділення з піхви жовтого або сірого кольору з характерним «рибним» запахом (може посилюватися після статевого контакту), больові відчуття при статевому контакті. Гарднерели здатні формувати біоплівки – щільні шари бактерій прикріплені до стінок піхви.
Розвитку хвороби сприяє те, що під впливом певних факторів відбувається заміщення лактобактерій та нормальної мікрофлори, при цьому відічається активне розмноження Gardnerella vaginalis. Тобто відбується порушення нормальної мікрофлори піхви, змінюється слизова оболонка та її властивості, відбуваються патологічні процеси в клітинах епітелію піхви. Дані процеси призводять до розвитку дисбактеріозу, з яким саме і пов’язують розвиток гарднерельозу.
Серед причин розвитку гарднерельозу виділяють:
- захворювання органів сечостатевої системи;
- гормональні збої;
- прийом гормональних препаратів, антибіотиків, антидепресантів;
- імунодефіцитні стани;
- часта зміна статевих партнерів та незахищені статеві зв’язки;
- дисбактеріоз кишківника;
- спринцювання, використання контрацептивів зі сперміцидами, антибактеріальних засобів.
Хронічний гарднерельоз може призводити до розвитку запалення органів малого тазу, піхви, запаленню яєчників та маткових труб, ендометриту, мати серйозні наслідки при вагітності та пологах.
Небезпечним є також гарднерельоз під час вагітності. Гарднерели мають здатність пригнічувати клітинний імунітет, що призводить виникнення дисбалансу мікрофлори піхви та, як наслідок, до активного розвитку інфекційного процесу, а в подальшому до розвитку різних ускладнень (передчасні пологи, викидні, запалення слизових оболонок матки, післяпологовий сепсис та ін.). Тому при виявлені гарднерели слід негайно розпочинати лікування.
Перебіг захворювання у чоловіків
Чоловіки зазвичай інфікуються від жінки під час статевого контакту (контактно-побутовий механізм передачі виключається). Гарднерела не характерна для чоловічої мікрофлори, тому частіше відбувається пригнічення збудника в чоловічому організмі та повне його зникнення протягом 2-3 днів.
Проте у деяких випадках на фоні зниженого імунітету гарднерела може затримуватися в чоловічому організмі та призвести до безсимптомного носійтва гарднерели (це може призводити до рецидивів гарднерельозу у статевої партнерки). Саме тому задля ефективного лікування необхідне одночасне лікування обох партнерів. Під дією несприятливих факторів (стрес, зниження імунітету, антибактеріальна терапія та ін.) відбувається розвиток гарднерельозу у чоловіків.
Переважна більшість випадків захворювання не супроводжується наявністю яскраво виражених клінічних симптомів. Інколи можлива поява печіння та дискомфорту при сечовипусканні або наявністю мізерних рідких виділень з характерним «рибним» запахом.
При поєднанні гарднерели з іншими патогенними організмами у чоловіків може розвинутися ряд ускладнень:
- уретрит (запалення у сечівнику);
- простатит;
- везикуліт (запалення сім’яних пухирців);
- безпліддя.
За результатами отриманих досліджень в подальшому відбувається лікування гарднерельозу.
Слід пам’ятати що попередити захворювання легше ніж лікувати, тому необхідно дотримуватися наступних профілактичних порад:
- проводити регулярні профілактичні огляди у гінеколога та уролога;
- слідкувати за станом імунної системи;
- виключити випадкові незахищені статеві контакти, вести впорядковане статеве життя, мати одного перевіреного статевого партнера;
- дотримуватися здорового способу життя та заходів для підвищення імунітету (збалансоване харчування, повноцінний відпочинок, сон та ін.);
- проводити своєчасне комплексне лікування запальних процесів органів сечостатевої системи;
- використовувати спідню білизну з натуральних тканин;
- дотриманнуватися інтимної гігієни (для жінок – своєчасна заміна тампонів та прокладок під час менструації);
- планувати вагітність (обом партнерам).
Перебіг захворювання у дівчаток
В певній кількості гарднерела є присутньою у нормальній мікрофлорі дівчинки.
Так само як і у дорослих жінок, при порушеннях балансу нормальної мікрофлори можливий розвиток бактеріального вагінозу.
Показання до обстеження
- скринінгова діагностика статевих інфекцій;
- диференційна діагностика з іншими захворюваннями що передаються статевим шляхом;
- наявність скарг та клінічних проявів запалення урогенітального тракту;
- невиношування вагітності або ускладнення в процесі вагітності та пологах;
- планування вагітності (обом партнерам);
- обстеження осіб, у статевих партнерів яких є симптоми або встановлений діагноз;
- незахищені статеві зв’язки;
- після антибіотикотерапії;
- контроль перебігу захворювання та терапії.
Матеріал для дослідження
Зішкріб епітелію слизових оболонок урогенітального тракту, еякулят, сеча (перша порція), секрет передміхурової залози.
Правила підготовки пацієнта
Слід пам’ятати що дотримання правил підготовки до проведення лабораторного дослідження напряму впливає на якість отриманих результатів. Необхідно обов’язково слідувати рекомендаціям лікаря щодо підготовки до аналізу.
Зішкріб епітелію слизових оболонок урогенітального тракту
За два тижні перед здачею необхідно припинити вживання антибактеріальних препаратів.
За три години перед здачею матеріалу необхідно утриматися від сечовипускання.
Протягом трьох діб перед здачею виключити статеві контакти.
Жінкам неможна здавати урогенітальний зішкріб під час менструації (не раніше ніж через 3 дні після її закінчення), раніше ніж через 5 днів після використання вагінальних супозиторіїв, мазей, сперміцидів, тампонів, спринцювання, проведення вагінальних досліджень.
Сеча
Для дослідження відбирають першу порцію вранішньої сечі в стерильний контейнер в кількості 15 – 25 мл.
Перед здачею сечі необхідно відмовитися від вживання алкоголю, смаженої, соленої, гострої або копченої їжі та такої, яка здатна забарвлювати сечу.
Жінки. Відбір сечі проводиться після ретельного туалету зовнішніх статевих органів. Перед забором матеріалу бажано закладати тампон у піхву (задля попередження контамінації сечі виділеннями з піхви). Не слід проводити відбір сечі під час менструації.
Чоловіки. Перед відбором сечі необхідно провести туалет зовнішніх статевих органів. При сечовипусканні необхідно повністю відтягнути шкірну складку та звільнити зовнішній отвір сечовивідного каналу.
Контейнери або флакони з сечею повинні бути щільно закритими. Також не допускається торкатись внутрішніх поверхонь і кришок задля уникнення контамінації та отримання достовірних результатів.
Секрет передміхурової залози
Секрет простати відбирається після попереднього масажу простати через пряму кишку. Процедура проводиться лікарем.
При неможливості отримати секрет простати після масажу, необхідно зібрати першу ранкову порцію сечі (в ній буде міститися певна кількість секрету передміхурової залози).
Протягом трьох днів необхідно виключити вживання гострої їжі, алкоголю, не рекомендується відвідування бані або сауни.
Еякулят
Забір матеріалу здійснюють в спеціальний стерильний сухий контейнер. Контейнери повинні бути щільно закритими. Слід не торкатися внутрішніх поверхонь і кришок задля уникнення контамінацій.
