Кандидоз (Candida albicans)

Candida albicans – є диплоїдним грибком, одна із форм дріжджоподібних грибів, збудник опортуністичних інфекцій людини. Викликає захворювання – кандидоз (ураження шкірно-слизової тканини, фунгемії).

Метод дослідження

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)/Polymerase chain reaction (PCR).

Метод ґрунтується на подвоєнні специфічних послідовностей ДНК Candida albicans в досліджуваному матеріалі.

Загальна характеристика

Candida albicans – дріжджеподібні мікроскопічні гриби, котрі є надзвичайно поширеними (80-90 % усіх випадків кандидозів викликані саме Candida albicans).

Candida albicans – є одним з представників мікрофлори кишечнику, живуть в травному тракті, починаючи аж з ротової порожнини. Є присутнім приблизно у 80% населення людей, не провокуючи при цьому розвиток ніякого захворювання, проте при збільшенні кількості викликає кандидоз.

Зустрічаються на слизових оболонках ротової порожнини, піхви, на шкірі, у фекаліях. Даний мікроорганізм відноситься до умовно-патогенної мікрофлори людини. Тобто в помірних кількостях є нормальною частиною мікрофлори, при цьому нормальний стан імунної системи та нормальна бактеріальна флора шкіри та слизових перешкоджають надмірному збільшенню кількості, проте при надмірному зростанні кількості грибок здатний викликати кандидоз.

Інкубаційний період при кандидозі може тривати від декількох днів до кількох тижнів. Це залежить від загального стану імунної системи організму людини, факторів ризику інфікування, локалізації збудника.

Провокувати розвиток кандидозу можуть наступні чинники:

• ослаблення імунітету (є основною причиною розвитку кандидозу, адже при цьому порушується нормальна мікрофлора);
• тривалий прийом протизаплідних препаратів (гормональні зміни);
• прийом імуносупресантів (препарати котрі пригнічують імунну систему організму);
• порушення обміну речовин;
• онкозахворювання;
• ВІЛ/СНІД;
• наявність цукрового діабету або захворювань щитоподібної залози;
• хронічна перевтома;
• вагітність;
• хронічні інфекції (хламідіоз, геніальний герпес, та ін.);
• значне психоемоційне потрясіння;
• перенесені раніше венерологічні захворювання;
• неякісні засоби особистої гігієни (щоденні прокладки, гелі, тощо);
• у вигляді реакції на штучні барвники та ароматизатори в гігієнічних засобах;
• незахищений статевий контакт з партнером хворим на кандидоз.

Candida albicans може вражати різні органи та системи організму людини. Тому можна виділити різні шляхи передачі даного захворювання:

• статевий;
• повітряно-крапельний (у разі інфікуванні легень);
• аліментарний (від матері до дитини під час пологів);
• контактний.

Симптоми кандидозу можуть варіювати в залежності від місця ураження та локалізації збудника:

• печіння та свербіж;
• світлі «сирні» виділення з піхви з характерним кислим запахом;
• неприємний «рибний» запах виділень;
• больові відчуття при сечовипусканні;
• набряклість та почервоніння зовнішніх статевих органів;
• посилення симптомів після статевого акту або навіть після прийому теплої ванни.

При потраплянні грибку в організм через ротову порожнину можуть розвиватися такі симптоми як неприємний запах з роту, поява білого нальоту на внутрішній поверхні щік біль у животі, закреп/діарея, нудота, блювання, дискомфортні та больові відчуття при ковтанні, підвищення температури тіла, тощо.

У жінок найпоширенішим проявом є розвиток захворювання – кандидозного вульвовагініту (молочниця). Приблизно 75% усіх жінок дітородного віку протягом життя переносять хоча б один епізод гострого кандидозу піхви та вульви. Досить часто кандидоз зустрічається у вагітних жінок, що напряму пов’язано зі зміною гормонального фону жінки у період вагітності.

Під час пологів можуть інфікуватися новонароджені діти. Захворювання може протікати у вигляді локалізованої або дисемінованої інфекції. У новонароджених дітей може розвиватися важкий перебіг захворювання (наприклад розвиток кон’юнктивіту, ураження органів гортані, шкіри, легень). При ураженні органів ротової порожнини спостерігається розвиток білого нальоту на різних ділянках ротової порожнини. За відсутності лікування або несвоєчасного діагностування це може призводити до розвитку численних виразкових утворень, котрі локалізуються починаючи від ротової порожнини і до статевих органів.

За умови неефективності/відсутності терапії урогенітальний кандидоз у жінок може призводити до розвитку ускладнень:

• при цьому спостерігаються запальні процеси органів малого тазу;
• розвиток циститу (патологічний процес сечовидільної системи);
• під час вагітності кандидоз може стати причиною внутрішньоутробної загибелі плоду або спровокувати передчасні пологи;
• спричинити кандидозний ендометрит у післяпологовому періоді у жінки.

У чоловіків кандидоз зустрічається рідше, проте може відбуватися розвиток запалення голівки крайньої плоті статевого члена (кандидозний баланопостит), уретрит. Спостерігається печіння та дискомфорт під час статевого акту, при сечовипусканні та наявність білих виділень або білуватого нальоту на голівці пеніса, свербіж, печіння та почервоніння.

Кандидоз – захворювання котре може мати або чітко виражену симптоматику або млявий, нечіткий характер. Зазвичай саме це і призводить до ускладнень, коли наприклад гостра молочниця у жінок може перейти в хронічну форму, котра характеризується постійними рецидивами і, відповідно, набагато важче піддається лікуванню. Також слід пам’ятати, що молочниця котра не лікується як наслідок може поширюватися на інші органи та системи організму (наприклад ураження органів шлунково-кишкового тракту, слизових оболонок ротової порожнини, ураження нігтів, волосся, тощо).

Серед наслідків неефективності/відсутності лікування молочниці у жінок виділяють:

• запалення сечовивідних шляхів;
• розвиток ерозії шийки матки;
• запалення придатків матки;
• цистит;
• ускладнення при пологах;
• позаматкова вагітність;
• безпліддя.

Серед наслідків неефективності/відсутності лікування молочниці у чоловіків виділяють:

• розвиток запальних процесів в крайній плоті статевого члена;
• запалення сечовивідних шляхів;
• запалення нирок;
• безпліддя.

Слід зауважити, що попередити хворобу легше ніж потім її лікувати, саме тому можна виділити наступні основні правила:

• дотримуватися правил особистої гігієни;
• надавати перевагу білизні з натуральних тканин, обов’язково підібраній по розміру;
• уникати переохолодження;
• необхідно не нехтувати регулярними оглядами у гінеколога, уролога;
• користуватися бар’єрними засобами контрацепції;
• антибактеріальні препарати приймати строго за призначенням лікаря;
• не використовувати спринцювання в антисептичних цілях.

Показання до обстеження

• підозра на кандидоз у жінок (свербіж, печіння піхви та зовнішніх статевих органів, поява виділень, котрі за консистенцією нагадують сир);
• наявність специфічних «сирних» виділень з кислим запахом;
• у чоловіків – підозри на кандидозний баланопостит (почервоніння, печіння та набряк голівки статевого члена);
• обстеження осіб, у статевих партнерів яких є симптоми або встановлений діагноз;
• після завершення антимікотикової терапії (протигрибковими засобами) для оцінки ефективності терапії.

Матеріал для дослідження

Зішкріб епітелію слизових оболонок урогенітального тракту, мазок з ротоглотки, осад сечі (перша порція).

Правила підготовки пацієнта

Перед здачею біоматеріалу для проведення дослідження на виявлення Candida albicans за 14 днів слід припинити прийом антибактеріальних, лікарських засобів (якщо інше не призначено лікарем).

Контейнери або флакони з біоматеріалом повинні бути щільно закритими. Також не допускається торкатись внутрішніх поверхонь і кришок задля уникнення контамінації та отримання достовірних результатів.

Зішкріб епітелію слизових оболонок урогенітального тракту

За два тижні перед здачею необхідно припинити вживання антибактеріальних препаратів.

За три години перед здачею матеріалу необхідно утриматися від сечовипускання.

Протягом трьох діб перед здачею виключити статеві контакти.

У жінок урогенітальний зішкріб не беруть: під час менструації (не раніше ніж через 3 дні після її закінчення), раніше ніж через 5 днів після використання вагінальних супозиторіїв, мазей, сперміцидів, тампонів, спринцювання, проведення вагінальних досліджень.

Сеча

Для дослідження відбирають першу порцію вранішньої сечі в стерильний сухий контейнер в кількості 15-25 мл.

Перед здачею сечі необхідно відмовитися від вживання алкоголю, смаженої, соленої, гострої або копченої їжі та такої, яка здатна забарвлювати сечу.

Жінки. Відбір сечі проводиться після ретельного туалету зовнішніх статевих органів. Перед забором матеріалу бажано закладати тампон у піхву (задля попередження контамінації сечі виділеннями з піхви). Не слід проводити відбір сечі під час менструації.

Чоловіки. Перед відбором сечі необхідно провести туалет зовнішніх статевих органів. При сечовипусканні необхідно повністю відтягнути шкірну складку та звільнити зовнішній отвір сечовивідного каналу.

Зішкріб з ротоглотки

Забір мазка проводиться натщесерце або не раніше, ніж через 2-4 год після прийому їжі. Перед взяттям матеріалу необхідно прополоскати рот кип'яченою водою.