Токсоплазмоз може мати найрізноманітніші прояви, проте завжди супроводжується ураженням очей. Проходить у вигляді хронічної або латентної форми.
Загальна характеристика
Причиною розвитку захворювання токсоплазмозу слугує потрапляння в організм людини найпростішого внутрішньоклітинного паразита – Toxoplasma gondii.
Люди мають надзвичайно високу сприйнятливість до токсоплазмозу. Виражена клінічна картина спостерігається у людей хронічними або вираженими імунодефіцитними станами. Досить часто захворювання токсоплазмоз є опортуністичною інфекцією при СНІД.
Даний інфекційний агент існує в організмі за рахунок поживних речовин свого «господаря». Може існувати у вегетативних формах або у вигляді цист. Цисти зберігають свою життєздатність тривалий період, проте здатні швидко гинути при нагрівання до високих температур та заморожуванні або внаслідок дії спиртів, антисептичних засобів.
Протягом свого життєвого циклу токсоплазма проходить статевий і безстатевий цикли розвитку.
Статевий цикл відбувається у кишківнику сімейства котячих. У вигляді цист паразити виділяються у навколишнє середовище з випорожненнями тварин (зокрема саме домашніх кішок). Протягом трьох тижнів після зараження кішки можуть виділяти цисти з фекаліями. У зовнішньому середовищі цисти мають здатність зберігатися від 1,5 років до 2-х.
Безстатевий цикл розвитку відбувається безпосередньо в організмі людини або інших ссавців.
Механізм передачі токсоплазмозу – фекально-оральний. Передача інфекційного агента відбувається через уражені продукти харчування, воду або через спільне користування предметами побуту. Іноді зустрічаються випадки передачі за допомогою контактного шляху через мікротравми на шкірі.
Найчастіше інфікування відбувається через заражене м'ясо (зокрема баранина та свинина). Також можлива передача цист через неретельну обробку фруктів, овочів, зелені та брудних рук. Значно рідше інфікування відбувається внутрішньоутробно або під час переливання крові та при пересадці органів.
Токсоплазмоз може бути:
- вроджений;
- набутий:
- гострий;
- хронічний.
Патогенез
Токсоплазма проникає до шлунково-кишкового тракту людини, локалізуючись в нижніх відділах тонкого кишківника. Після чого за допомогою лімфатичної системи людини відбувається розповсюдження збудника в організмі. При цьому ураження лімфатичних вузлів супроводжується досить сильним запальним процесом. Надалі збудник за допомогою кров’яного русла потрапляє й до інших органів (печінки, селезінки та ін.). За рахунок локалізації та розмноження токсоплазм в різних органах пагубного впливу зазнає нервова система, м’язова та безпосередньо серцевий м’яз.
Інкубаційний період при токсоплазмозі становить від двох тижнів до декількох місяців. Зазвичай початок захворювання є малопомітним та може виявитися випадково.
За розвитком клінічної картини захворювання розрізняють наступні форми:
- інапарантну (здорове вірусоносійство);
- гостру;
- хронічну.
Найчастіше зустрічається саме інапарантна форма захворювання. Під час якої інфекційний процес протягом тривалого часу залишається безсимптомним та непомітним, а виявляється випадково. Особливістю даної форми є обов’язкове погіршення зору та ураження лімфатичних вузлів.
Клінічна симптоматика активно розвивається на фоні зниженої імунорезистентності як у дітей так і дорослих.
Ознаки, які виникають при хронічному токсоплазмозі:
- симптоми хронічної інтоксикації;
- головні болі;
- дратівливість;
- субфебрильна температура тіла протягом тривалого часу;
- нудота та больові відчуття у животі;
- ознаки тахікардії та больові відчуття в області серця;
- погіршення пам’яті;
- поганий апетит та ін..
Також для хронічного токсоплазмозу характерними є м’язеві болі, інколи можуть спостерігатися обмеження рухомості та артралгії.
Пагубного впливу зазнають також і лімфатичні вузли: вони стають дрібнішими, ущільнюються, поступово (а з часом і повністю) зникають больові відчуття, що є наслідком повного їх склерозування. При пальпації відчуваються кальцифікати (болючі ущільнення).
Гостра форма токсоплазмозу зустрічається досить рідко, проте характеризується надзвичайною різноманітністю клінічно виражених ознак. Відбувається розвиток цілого ряду патологічних процесів в різних органах та системах організму (наприклад міокардит, енцефаліт/менінгоенцефаліт, гепатолієнальний синдром, тифопідібні форми та ін.).
Симптоми токсоплазмозу можуть різнитися в залежності від ураження різних органів та систем організму, наприклад:
- центральна нервова система: зниження працездатності, дратівливість, неврологічні стани, неврастенічні напади та будь-які інші прояви емоційної лабільності;
- серцево-судинна система: міокардит, артеріальна гіпертензія, симптоми серцевої недостатності, розвиток тахікардії;
- шлунково-кишковий тракт: больові відчуття в області живота, метеоризм, закрепи, зниження моторики кишківника;
- репродуктивні органи: різноманітні порушення менструального циклу у жінок та розвиток імпотенції у чоловіків;
- органи зору: короткозорість, яка має здатність прогресувати з часом, різноманітні ураження сітківки ока;
- розвиток гепатомегалії (патологічного збільшення печінки);
- недостатності щитоподібної залози та наднирників.
Токсоплазмоз у вагітних жінок
Для вагітних жінок токсоплазмоз є досить небезпечним захворюванням, котре може призводити до найрізноманітніших негативних наслідків для плоду.
При ураженні на ранніх термінах вагітності токсоплазми можуть призводити до:
- викиднів або мертвонародження;
- розвиток різноманітних дефектів плоду;
- серйозні ураження головного мозку та очей, що може стати причиною летальності;
При інфікуванні вагітної на першому триместрі, у плода відбувається розвиток вродженого токсоплазмозу з важким перебігом.
При інфікуванні вагітної у третьому триместрі відбувається розвиток безсимптомної інфекції або з мінімально вираженою симптоматикою.
При інфікуванні жінки до настання вагітності (приблизно за пів року), внутрішньоутробне інфікування плоду не відбувається.
Токсоплазмоз у дітей
У переважній більшості випадків інфікування дітей відбувається саме внутрішньоутробно, проте й існують випадки інфікування вже після народження.
У дітей виділяють наступні симптоми токсоплазмозу:
- ознаки загальної інтоксикації організму;
- розвиток жовтяниці;
- лихоманка;
- ураження лімфатичних вузлів;
- ураження селезінки та печінки;
- наявність ознаки енцефаліту.
Ускладнення токсоплазмозу та його наслідки
Своєчасне виявлення та ефективно проведене лікування токсоплазмозу є важливим фактором задля уникнення негативних наслідків. Обов’язковим є регулярне проходження досліджень на наявність збудника в організмі людини.
Наслідки токсоплазмозу є досить небезпечними:
- розвиток міокардиту, ендокардиту;
- неврологічні порушення (фокальні напади та ін.);
- запалення павутинної оболонки головного та спинного мозків (арахноїдит);
- повна або часткова втрата зору;
- у випадках вродженого токсоплазмозу можливим є затримка психологічного розвитку у дитини, глухота, сліпота, та виникнення нервових нападів.
Попередити розвиток токсоплазмозу можливо за умови дотримання досить простих профілактичних мір, а саме:
- дотримання особистих санітарно-гігієнічних правил;
- вживання у їжу м’ясних продуктів лише після достатньої термічної обробки;
- виключення зі свого раціону вживання сирого або недостатньо приготовленого м’яса (наприклад сирого фаршу);
- споживання лише ретельно вимитих овочів, фруктів та зелені;
- попереджати можливість інфікування від кішок.
Також слід пам’ятати про своєчасне планування вагітності та знизити до мінімуму можливість інфікування при вже існуючій вагітності. Задля своєчасного контролю необхідно на протязі всього періоду вагітності періодично проходити лабораторне обстеження на наявність збудника в організмі.
Лікування токсоплазмозу відбувається за допомогою проведення медикаментозної терапії, а саме:
- етіотропна терапія, зокрема антипротозойні засоби;
- протимікробні препарати;
- симптоматичні препарати;
- антигістамінні препарати та ін.
Показання до обстеження:
- погіршення самопочуття у випадках:
- вживання в їжу напівсирого м’яса;
- пиття води незрозумілого походження;
- прибирання котячого туалету;
- клінічні прояви токсоплазмозу;
- підвищення температури тіла;
- планування вагітності або вже її настання;
- збільшення печінки, селезінки, лімфатичних вузлів.
Метод дослідження
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)/Polymerase chain reaction (PCR).
Метод дає можливість знайти ДНК збудника в досліджуваному матеріалі.
За допомогою спеціальних ферментів відбувається багаторазове копіювання ДНК збудника. В результаті кількість ДНК збільшується у мільйони разів, що і дозволяє встановити наявність інфекційного агента.
Дослідження виконується у якісному форматі.
Матеріал для дослідження
Цільна кров з ЕДТА з гелем, (лейкоцити крові), ліквор, бронхоальвеолярний лаваж, амніотична рідина.
Правила підготовки пацієнта
Слід пам’ятати що дотримання правил підготовки до проведення лабораторного дослідження напряму впливає на якість отриманих результатів.
Цільна кров з ЕДТА
Забір крові слід проводити натщесерце, або не раніше, ніж через 3 години після прийому їжі (жирна їжа повинна бути обов’язково виключена).
Ліквор (спинномозкова рідина)
Відбирається в одноразові пластикові сухі пробірки, в кількості не менше 1 мл. Пробірки повинні бути щільно закритими, не допускаючи утворення щілин. Транспортуються в спеціальному контейнері з охолоджуючими термоелементами.
Бронхоальвеолярний лаваж
Відбір матеріалу здійснюється в одноразові стерильні контейнери/пробірки, які щільно закриваються.
При необхідності транспортувати матеріал, він повинен доставлятися в лабораторію для проведення дослідження у спеціальному термоконтейнері з охолоджуючими елементами.
