Загальна характеристика
Резус-фактор визначається наявністю або відсутністю білкового резус-антигену D (RhD) на поверхні еритроцитів. У випадку наявності на поверхні еритроцитів резус-антиген D, людина вважається резус-позитивною (Rh+). Якщо ж на поверхні еритроцитів резус-антиген D відсутній, то людина є резус-негативною (Rh-).
Резус-несумісність виникає у випадках, коли в кров резус-негативної людини, у якої на еритроцитах немає антигену D, потрапляє кров резус-позитивної людини, де антиген D є. Це призводить до того, що антиген D розпізнається як сторонній агент, і проти нього утворюються антитіла, що може призвести до виникнення ускладнень у разі вагітності.
Суть неінвазійної пренатальної ДНК-діагностики резус-фактора (RhD) плода полягає в виявленні в крові вагітної жінки невеликих фрагментів фетальної (плодової) ДНК, яка починає циркулювати в крові жінки вже з першого місяця вагітності.
Клінічна значущість
Метод дозволяє передбачити під час вагітності ризик розвитку резус-конфлікту між матір’ю та плодом (гемолітична хвороба плода), уникнути виникнення набряків у плода та анемічного стану, а саме різкого зниження рівня гемоглобіну та розвитку внутрішньоутробної анемії важкого ступеню, розладів в роботі життєво важливих органів – серця, печінки, нирок. Вразі виявлення у плода гемолітичної хвороби, йому може знадобитися замінне, а іноді і внутрішньоутробне переливання крові (внутрішньоутробна гемотрансфузія).
Показання для призначення
Визначення резус-фактора Rh плода показане у випадках коли:
- вже були втрати вагітності з причин цього ризику виникнення ускладнень;
- батьки мають різні резус фактори «Rh+» позитивний у чоловіка та «Rh-» негативний у жінки (небезпечні антитіла вироблятимуться виключно в організмі жінки, яка виношує дитинку з негативним резус-фактором).
Варто відмітити, що при першій вагітності антитіла з'являються вкрай рідко, і не несуть загрози здоров’ю та життю дитини. Але з кожною наступною вагітністю ризик ускладнень зростає. Саме тому батькам з різними резус-факторами рекомендована консультація лікаря генетика до зачаття або на ранніх сороках вагітності.
Підготовка до дослідження
Особливої схеми підготовки не потрібно, проводиться відбір зразків венозної крові.
