Щитовидна або щитоподібна залоза - орган ендокринної системи, який виробляє гормони тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці гормони надзвичайно важливі для нормальної роботи всіх органів і систем людини.

Порушення в роботі щитовидної залози та їх симптоми

Свідченням змін в роботі щитовидної залози можуть бути такі ознаки:

• Знервованість.
• Різка зміна ваги тіла.
• Візуальні зміни і дискомфорт в області шиї.
• Сухість шкіри.
• Кишкові розлади хронічного характеру.
• Підвищене серцебиття.
• Слабкість і сонливість.
• Проблеми з лібідо.
• Неуважність.
• Ламкість нігтів і волосся.
• Біль у м'язах.

Перераховані симптоми вказують на розвиток:

• Тиреотоксикозу – клінічний синдром, що виникає в організмі внаслідок збільшення синтезу гормонів щитовидної залози Т4 та Т3.
• Гіпотиреозу – це стан, при якому кількість гормонів щитовидної залози знижена.
• Аутоімунного тиреоїдиту або тиреоїдиту Хашимото – це хронічне запалення аутоімунного походження, яке супроводжується руйнуванням паренхіми щитовидної залози внаслідок прогресуючої лімфоїдної інфільтрації.
• Аденоми щитовидної залози – це доброякісне новоутворення, що розвивається переважно з фолікулярних клітин цього органу.
• Вузлового зобу – патологічне збільшення щитовидної залози, яке найчастіше супроводжується гіперпродукцією гормонів та сильною інтоксикацією.
• Раку щитовидної залози – це злоякісна пухлина, що походить з фолікулярних або С-клітин щитовидної залози.

Найчастіше діагностують наступні захворювання щитовидної залози:

Тиреотоксикоз

Синдром, обумовлений дією великої кількості тиреоїдних гормонів Т4 та Т3 на тканини-мішені. Виразність симптомів залежитьвід тяжкості та тривалості захворювання.

Нервова система. Характерні нервозність, емоційна неврівноваженість, підвищена збудливість, тремор, гіперрефлексія, пітливість. Хворі скаржаться на почуття внутрішньої напруги, нездатність зосередитись, нерідко відчувають труднощі у спілкуванні з оточуючими. Іноді відзначається депресія. Для дітей і підлітків характерна погана успішність, для дорослих – зниження продуктивності праці.

Опорно-руховий апарат. Посилення катаболізму призводить до слабкості та атрофії м'язів (тиреотоксична міопатія). Хворі виглядають виснаженими. М'язова слабкість проявляється при ходьбі, підйомі в гору, вставанні з колін або піднятті тяжких речей.

Шлунково-кишковий тракт. Споживання їжі збільшується, у деяких хворих виникає невгамовний апетит. Незважаючи на це, хворі зазвичай худі. Через посилення перистальтики стул частий, але пронос буває рідко.

Зір. Очні щілини сильно розширені, погляд стає пильним чи переляканим. Характерне рідке миготіння.

Шкіра тепла, волога та бархатиста, як у дітей; долоні спітнілі, гарячі.

Статева система. Тиреотоксикоз у жінок знижує фертильність і може спричинити олігоменорею. У чоловіків пригнічується сперматогенез, інколи знижується потенція.

Гіпотиреоз

Синдром, обумовлений зниженням дії Т4 та Т3 на тканини-мішені. Оскільки Т4 і Т3 впливають на ріст та розвиток організму і регулюють багато внутрішньоклітинних процесів, гіпотиреоз призводить до численних системних порушень.

Нервова система. Порушення пам'яті, загальмованість, депресія, парестезія (іноді обумовлені тунельними нейропатіями, наприклад синдромом зап'ясткового каналу), атаксія і зниження слуху, уповільнення сухожильних рефлексів.

Серцево-судинна система. Порушення в роботі серця призводять до набряків.

Шлунково-кишковий тракт. При гіпотиреозі часті запори.

Нирки. Зниження екскреції води може бути обумовлено гіпонатріємією.

Шкіра суха, холодна, жовтувата.

Статева система у жінок. Характерні ановуляторні цикли.

Аутоімунний тиреоїдит або тиреоїдит Хашимото

Розвивається внаслідок продукції антитіл до тиреопероксидази (АТПО) і, часто, до тиреоглобуліну (анти-ТГ). Під впливом антитіл до АТПО імунна система людини атакує щитовидну залозу, сприймаючи її як чужорідний орган.

Нервова система. Плаксивість, погіршення настрою аж до депресії, забудькуватість, погіршення концентрації уваги, підвищена втомлюваність.

Щитовидна залоза. Больові відчуття підчас пальпації шиї, відчуття стороннього тіла в горлі, зміна розміру залози.

Опорно-руховий апарат. Біль в суглобах.

Шлунково-кишковий тракт. Збільшення ваги, що не піддається контролю за допомогою дієт та фізичних вправ, дисфункція ШКТ.

Шкіра. Погіршення стану шкіри, ламкість волосся та нігтів, облисіння.

Лабораторні дослідження для оцінки функції щитовидної залози

Щоб виявити порушення в роботі щитовидної залози рекомендовано здати наступні лабораторні аналізи:

• Тиреотропний гормон.
• Тироксин вільний.
• Тироксин загальний.
• Трийодтиронін вільний.
• Трийодтиронін загальний.
• Тиреоглобулін.
• Антитіла до тиреоглобуліну.
• Антитіла до пероксидази щитовидної залози.

Результати аналізів можуть вказувати на:

• Гіпотиреоз

Первинний гіпотиреоз. Критерії лабораторного діагнозу первинного гіпотиреозу: загальний Т4 (або вільний Т4) нижчий за норму, вміст тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці вищий за норму. Підвищення рівня ТТГ – найпереконливіша ознака первинного гіпотиреозу. При легкому гіпотиреозі загальний Т4 може залишатись у меж норми, але рівень ТТГ підвищений. Стан, при якому клінічні ознаки гіпотиреозу слабо виражені або відсутні (загальний Т4 нормальний, а рівень ТТГ підвищений) називають прихованим гіпотиреозом.

Вторинний гіпотиреоз та гіпотиреоз, пов'язаний з нетиреоїдними захворюваннями. Низький загальний Т4 на фоні нормального чи зниженого змісту ТТГ свідчить про вторинний (гіпофізарний чи гіпоталамічний) гіпотиреоз. У таких випадках потрібне диференціально-діагностичне обстеження, метою якого є виявлення захворювання гіпофіза або гіпоталамуса.

• Тиреотоксикоз

Для підтвердження діагнозу у хворих з клінічними ознаками тиреотоксикоза достатньо визначити загальний Т4 і вільний Т4. Практично у всіх хворих з тиреотоксикозом будь-якої етіології загальний Т3 в сироватці підвищений (за умови, що немає супутнього захворювання, що порушує периферичне перетворення Т4 на Т3).

• Аутоімунний тиреоїдит або тиреоїдит Хашимото

Високі значення антитіл до тиреопероксидази (ТПО) свідчать про процес імуногенного руйнування тканини залози. Їх наявність у обстежуваних осіб є показником зниження гормонпродукуючої активності залози і є прогностичним маркером розвитку гіпотиреозу.

Визначення антитіл до ТПО – діагностично більш чутливий тест для виявлення аутоімунної патології щитовидки, ніж аналіз аутоантитіл до тиреоглобуліну (ТГ). Обидва тести застосовують для диференціальної діагностики аутоімунного та неаутоімунного тиреотоксикозу із подібною клінічною симптоматикою (тахікардія, втрата маси тіла, стан тривоги і т. д.).

Якщо хоча б один з результатів наведених вище аналізів не відповідає нормі не варто зволікати! Звертайтеся до лікаря ендокринолога для встановлення точного діагнозу та призначення ефективного лікування.