Загальна характеристика
Невелика кількість тиреоглобуліну присутня в крові більшості здорових людей. Його рівень в крові регулюється трьома факторами:
- загальною кількістю диференційованої тканини щитовидної залози;
- запаленням або пошкодженням щитовидної залози, які стимулюють викид тиреоглобуліну в кров;
- кількістю стимулюючих впливів на рецептори тиреотропного гормона в щитовидній залозі.
Збільшений рівень тиреоглобуліну не є специфічною ознакою дисфункції щитовидної залози.
Показання для призначення
В лабораторній діагностиці тиреоглобулін використовують як онкомаркер для моніторингу за пацієнтами, які мають встановлений діагноз диференційованого раку щитовидної залози. Здебільшого у таких хворих рівень тиреоглобуліну підвищений.
Наявність підвищеної концентраціі тиреоглобуліну у таких пацієнтів перед операцією свідчить про те,що пухлина може синтезувати цей гормон. Тому доцільно використовувати цей показник для моніторингу в післяопераційному періоді таких хворих в якості онкомаркера. Рівень тиреоглобуліну, після видалення пухлини, корелює зі зміною об'єму самої пухлини (період напіввиведення тиреоглобуліну становить 2 - 4 доби). Це відбувається на фоні терапії L-T4. В тому разі, якщо концентрація тиреоглобуліну перед операцією не була завищеною, використовувати цей показник в якості онкомаркера не має сенсу.
Визначати рівень тиреоглобуліну треба не раніше ніж через 6 тижнів після тиреоктомії або проведеного лікування. Якщо призначені такі процедури, як біопсія або сканування, рівень гормону треба визначати перед цими дослідженнями. На рівень визначення тиреоглобуліну може вплинути наявність антитіл до тиреоглобуліну. Тому, треба разом з тиреоглобуліном визначати рівень цих антитіл. Присутність антитіл може знижувати рівень наявного тиреоглобуліну в крові. Процедура сканування з введенням 131I (йодиду натрію), біопсія щитовидной залози можуть завищувати рівень тиреоглобуліну.
Моніторинг рівня тиреоглобуліну використовують не тільки в якості онкомаркера. Цей гормон може свідчити про штучне виникнення тиреотоксикозу (низький рівень тиреоглобуліну є основною ознакою).
Його використовують для оцінки активності та виявлення тиреоїдитів в недалекому минулому, виявлення дефіциту синтеза тиреоглобуліну у дітей з гіпотиреоїдним зобом, виявлення тиреоїдной тканини у дітей з врожденим гіпотиреоїдизмом.
Завищений рівень:
- Неліковані диференційовані тиреоїдні фолікулярні та папілярні карциноми (немедулярні карциноми).
- Гіпертиреоїдизм (відсутня кореляція з рівнем Т4).
- Підгострий тиреоїдит.
- Доброякісна аденома (деякі випадки).
Знижений рівень:
- Штучне виникнення тиреотоксикозу.
- Гіпотиреоїдний зоб.
- Вроджений гіпотиреоїдизм.
Клінічна значимість
Діагностика рецидиву раку щитовидної залози чи появи метастазів. Пацієнти з онкологічною патологією спостерігаються на постійній основі, а аналіз проводять регулярно порівнюючи результати. Саме тому для більш точної та коректної діагностики рекомендована здавати аналіз в одній і тій самій лабораторії.
Моніторинг ендокринних захворювань у дорослих та дітей.
Правила підготовки пацієнта
За півгодини до аналізу не курити, уникати стресів та фізичних навантажень.
