Загальна характеристика
Лейциноз або хвороба «кленового сиропу» – це спадкове, генетичне захворювання обміну трьох амінокислот – лейцину, валіну, ізолейцину в наслідок порушення дії ферменту дигідроліпоамід-дегідрогенази (DLD). Лейцин, валін та ізолейцин є життєво необхідними для розвитку організму людини, особливо нервової системи.
Данна ферментопатія проявляється патологічною слабкістю, характерним «кленовим» запахом сечі, частою гикавкою, нудотою, блюванням, запамороченням, занепокоєнням (що проявляється хниканням та плачем), посмикуваннями, затримкою психічного, моторного розвитку. У періоди кризи можуть виникати порушення дихання та кровообігу, втрати свідомості.
Генетики виявили зв'язок лейцинозу з групою генів MCEE, MMAA, MMAB, MMADHC, MMUT-Methylmalonic acidemia, які розташовані на 19 хромосомі людини. Ці гени мають прямий вплив на наявність та біохімічну функцію ферменту дигідроліпоамід-дегідрогенази. Мутації в будь-якому з цих генів суттєво зменшують активність ферменту, порушуючи таким чином нормальний метаболізм амінокислот.
Хвороба «кленового сиропу» успадковується за аутосомно-рецесивним типом з 25% ризиком для дітей, які отримають від обох своїх батьків мутацію в гені, та за генотипом будуть гомозиготними носіями мутації.
У хворих на лейциноз активність ферменту становить менше ніж 2%, а клінічні симптоми з'являються у немовлячому віці протягом перших кількох днів від народження та початку грудного вигодовування.
Клінічна значущість
Для прогнозу життя дитини та його якості критичним є час від появи перших симптомів хвороби до встановлення діагнозу та призначення лікування для попередження метаболічного злоякісного впливу амінокислоти лейцин. У разі недіагностованого лейцинозу приблизно на 7-15-й день у немовля виникають важкі незворотні ушкодження головного мозку.
Показання для дослідження
З 2022 року на державному рівні в Україні впроваджено розширений генетичний скринінг 21 вродженого генетичного захворювання у немовлят з третьої доби життя, серед яких і лейциноз (хвороба "кленового сиропу").
Приводом для проходження консультації лікаря генетика та проведення молекулярно-генетичної діагностики може бути:
- попередження повторного народження хворої дитини (пренатальне встановлення дефекту ферменту в клітинах амніону (плодові клітини));
- направлення педіатра на основі клінічних проявів, результатів проб чи/та аналізів проведених новонародженій дитині.
Пренатальна діагностика
Для попередження народження хворої дитини проводиться обстеження вагітної жінки в терміні до 22 тижнів вагітності шляхом пренатальної інвазивної діагностики (забір навколоплідних вод) за яким встановлюється наявний або відсутній дефект ферменту в клітинах амніону (плодові клітини).
Підготовка до дослідження
Особливої підготовки не потрібно.
