Що включає перший комбінований пренатальний скринінг?
Обстеження включає в себе дані УЗД, яке проводиться на цьому терміні, та дані специфічних аналізів крові; на основі цієї інформації, а також з урахуванням віку, ваги, раси вагітної жінки та деяких інших даних, спеціальна комп’ютерна програма дає висновок щодо ризиків хромосомних аномалій у даній вагітності: нормальний (як у середньому у популяції) або підвищений.
Показання до проведення першого комбінованого пренатального скринінгу
Єдине показання – наявність вагітності відповідного терміну (з 11 по 14 тижнів), адже у інші періоди для уточнення ризиків хромосомних аномалій мають проводитися інші обстеження.
Це скринінг, тобто обстеження, яке призначають усім здоровим (у даному випадку – вагітним) для уточнення ризиків наявності відповідної патології. Тож усі вагітні підлягають даному тестуванню, незалежно від результатів попередніх вагітностей та особливостей даної вагітності.
Як проводять перший комбінований пренатальний скринінг?
Він складається з двох частин.
По-перше, кваліфікований лікар проводить УЗД з визначенням певних параметрів. У даному випадку найбільше значення мають КТР (довжина ембріону), товщина комірцевого простору, наявність або відсутність видимої на УЗД носової кістки плоду, наявність або відсутність порушень кровоплину у венозній протоці плоду, характеристики кровоплину у маткових артеріях.
Частина дослідження проводиться трансабдомінально, частина – трансвагінально. Лікар видає пацієнтці протокол обстеження з вищезазначеними характеристиками, копію якого пацієнтка має надати лабораторії.
По-друге, представник лабораторії або клініки бере у пацієнтки венозну кров (шляхом звичайної венепункції), після чого проводиться її аналіз для визначення рівнів РАРР-А та вільної бета-субодиниці ХГЛ.
Після цього спеціальна комп’ютерна програма поєднує дані УЗД, рівні РАРР-А та вільної бета-субодиниці ХГЛ з цілим рядом відомостей про вагітну: мають значення її раса, вага, результати попередніх вагітностей, термін даної вагітності на момент забору крові та ін.
У результаті розрахунку програма видає висновок щодо того, які у даній вагітності ризики найбільш розповсюджених хромосомних аномалій (аномалії 13, 18 та 21 хромосоми, статевих хромосом): низькі (як у переважної частини вагітних) чи підвищені. Тобто, результатом даного обстеження не є висновок про наявність або відсутність хромосомних аномалій плоду!
Мова на даному етапі (який є першим, «просівним») йде про формування групи для більш детального обстеження – серед багатьох вагітних перший комбінований пренатальний скринінг дозволяє виокремити тих, у кого імовірність хромосомної патології у даній вагітності вища за інших.
Таких пацієнток направляють для розширеного обстеження з використанням дещо небезпечніших, але значно точніших технік – наприклад, амніоцентезу (проколювання плідного міхура та взяття матеріалу навколоплідних вод). Ці обстеження за потреби призначає лікар генетик. І вже після отримання результатів генетичних тестів може бути сформований точний діагноз, який буде повідомлений пацієнтці та стане основою для формування плану подальших дій.
Протипоказання до проведення першого комбінованого пренатального скринінгу
Головним протипоказанням до проведення першого комбінованого пренатального скринінгу є небажання вагітної жінки його проходити. У рідкісних випадках протипоказанням може бути травма передньої черевної стінки вагітної, значні запальні захворювання шкіри передньої черевної стінки та/або важкий стан пацієнтки на момент дослідження.
Як підготуватися до першого комбінованого пренатального скринінгу?
- Пацієнтка має пройти вказане обстеження виключно у дати, вказані лікарем акушером-гінекологом, який веде дану вагітність.
- Для УЗД спеціальна підготовка не потрібна.
- Для забору крові слід з’явитися натщесерце (нічого не їсти протягом 8 годин перед венепункцією), припустимо випити трохи води.
Можливі ускладнення першого комбінованого пренатального скринінгу
Дане обстеження може мати ускладнення, характерні для венепункції:
- гематома у місці забору крові;
- травматичні ураження вени та розташованих навколо неї м’яких тканин;
- тромбоз або тромбофлебіт та запальні ускладнення (флебіт, інфільтрат, абсцес та ін.).
Крім того, можливі стресові реакції на факт проведення венепункції, несприятливі реакції на голод та спрагу.
Дане обстеження може характеризуватися як хибнопозитивними, так і хибнонегативними результатами у зв’язку з певними обмеженнями метода (операторозалежність, різна чутливість реактивів, точність розрахунків у залежності від здатностей комп’ютерної програми та ін.)
