Ми всі вміємо терпіти. Трохи більше втомлюватися, ніж хотілося б. Засинати під новини чи серіали, щоб не чути власних думок. Усміхатися, коли всередині — зовсім інша історія. З часом такі стани стають настільки звичними, що ми перестаємо їх помічати.

Але звичне — не завжди означає нормальне.

«Тривога, апатія, роздратування, раптові сльози, головний біль чи напруження в тілі — це не «характер», не «слабкість» і не «просто втома». Часто це мова тіла й психіки, які намагаються нам щось сказати», — розповідає психолог Вел Олексійович Краял.

Симптоми - не вороги!

Симптоми рідко є ворогами. Найчастіше вони — наші охоронці. Психіка і тіло домовляються між собою, як зберегти нас від того, що здається небезпечним. Якщо колись ми пережили подію, яка була надто болючою або страшною, — почуття могли витіснитися, а їхній «слід» залишився в тілі.

І тоді ми зустрічаємо:

• хронічну втому, напруження у м’язах, болі, які «не пояснює» медицина;
• шкірні реакції, висипання, свербіж, екземи;
• алергії, що з’явилися раптово і не зникають, навіть коли ви уникаєте алергенів;
• напади задухи чи панічні атаки, коли здається, що серце не витримає або станеться щось фатальне;
• проблеми з травленням, головні болі, безсоння.

Усі ці стани можуть бути не просто «збоєм», а способом, яким організм захищає нас від почуттів, що колись було надто важко прожити.

Є й інші ознаки, що варто звернутися до психолога:

• повторювані сценарії у стосунках з партнерами, колегами чи друзями;
• токсичні або насильницькі стосунки;
• труднощі в сексуальній сфері, відчуття сорому чи провини;
• проблеми із самооцінкою та самоприйняттям;
• відчуття порожнечі, втрати сенсу або радості;
• сильні реакції на розставання чи втрату близьких;
• тривожні розлади, фобії, РХП (розлади харчової поведінки).

Часто люди намагаються «просто потерпіти», чекати, коли «саме пройде». Але симптоми не для того, щоб нас зламати, а щоб звернути увагу: тут є щось важливе, від чого ти відвертаєшся.

Як зрозуміти, що настав час до психолога?

Як клінічний психолог, я допомагаю працювати з причинами, а не лише з проявами. Ми досліджуємо, що саме тіло і психіка намагаються захистити, проживаємо витіснене — і тоді зникає потреба у симптомі.

Подумайте:

• Чи живете ви зараз так, як хочете, чи просто «на автоматі»?
• Чи є симптоми або ситуації, що повторюються роками?
• Чи є почуття, про які ви не наважуєтесь сказати навіть собі?

Якщо хоч один пункт вам близький — це вже причина зупинитися і подбати про себе.

Психолог — це не лише про «коли вже зовсім погано». Це про вибір жити без зайвої напруги, з відчуттям внутрішньої опори та свободи.

Іноді достатньо одного кроку, щоб почати повертатися до себе. Я готовий бути поруч, щоб цей шлях був для вас безпечним і результативним.