Дуже важлива і популярна подія відбулась 21-25 травня 2023 року в Римі – 25-й Міжнародний конгрес клінічної хімії та лабораторної медицини (WorldLab ) та 25-й Європейський конгрес з клінічної хімії та лабораторної медицини (EuroMedLab), який приймало Італійське товариство клінічної біохімії та клінічної молекулярної біології (SIBioC). XXV КОНГРЕС IFCC-EFLM WORLDLAB-EUROMEDLAB встановив історичний рекорд відвідуваності - понад 11 000 учасників. IFCC у співпраці з EFLM, SIBioC і MZ Events також надали цього року цікаву можливість взяти участь у конгресі віртуально майже двом тисячам учасників, які мали доступ до чудової, ретельно розробленої наукової програми. Чотири пленарних лекції, 24 симпозіуми, 24 навчальних семінари, зустрічі експертів, секції з обговорення клінічних випадків, а також понад 2000 стендових доповідей – підтвердження потужності заходу.
На тему центральної ролі клінічних лабораторій в охороні здоров’я виступив президент IFCC - Khosrow Adeli (Канада). Роль лабораторної медицини у спільній медичній допомозі є невід’ємною частиною профілактики, діагностики, та лікування клінічних захворювань, включаючи такі спалахи інфекційних захворювань, як COVID-19. Хоча ця професія життєво важлива для системи охорони здоров'я, як правило, не усвідомлюють її ключову та центральну роль у наданні медичної допомоги. У рамках своїх нових стратегічних планів IFCC активно сприятиме значущості лабораторної медицини, збираючи докази для демонстрації цінності лабораторної медицини в наданні медичної допомоги, особливо, в контексті прийняття клінічних рішень.
Штучний інтелект (ШІ) - одна з центральних тем конгресу. Damien Gruson (Бельгія) відмітив, що лабораторна медицина є центром мінливої екосистеми охорони здоров’я, де нові технології, розумне тестування, дистанційне моніторування і наука про дані відіграють центральну роль. Для розробки потужних інтегративних підходів використання ШІ є очевидним, що покращить клінічну підтримка прийняття рішень, моделювання ризиків, лікування складних захворювань, операційну ефективність. Дивлячись у майбутнє, молоді вчені можуть опинитися в авангарді лабораторії завтрашнього дня, де штучний інтелект може відігравати центральну роль.
Giuseppe Lippi (Італія) доповідав, що переданалітична фаза діагностичного процесу, яка охоплює значну кількість мануально-інтенсивних дій, пов'язана з підготовкою пацієнтів, збором діагностичних зразків, а також їх транспортуванням, зберіганням і підготовкою до тестування, давно визнана головним джерелом помилок у лабораторній медицині. Деякі попередні дослідження показали, що витрати прямі (матеріалів та часу, простій інструменту) та непрямі (невідповідне лікування пацієнта) можуть бути досить значними, натомість доступна мізерна інформація про їх економічні наслідки, як матеріальні, кадрові, так і невиправдане лікування. Запобігання небажаним клінічним, організаційним та економічним навантаженням через переданалітичні помилки можливе завдяки розробці і чіткому виконанню вимог стандартних процедур переданалітичного етапу.
Щодо гармонізації аналітичного етапу, як повідомив Mauro Panteghini (Італія), медичні лабораторії повинні покладатися на виробників, які забезпечують відстеження своїх IVD-MD до найвищого доступного рівню і відповідають вимогам невизначеності.
Vincent De Guire (Канада) представив доповідь про оцінку надійності загального процесу тестування та Індикатори якості. Mario Plebani (Італія) доповідав про складність вимірювання результатів медичної допомоги та інтеграцію показників якості лабораторної медицини.
Фантастична міждисциплінарна програма включала обговорення наступних тем:
- секвенування наступного покоління,
- розробки біоінформаційних інструментів при політерапії,
- можливостей та викликів цифрової морфології в гематології,
- використання тропоніну для стратифікації ризику серцево-судинних захворювань,
- останні досягнення в клінічних і лабораторних дослідженнях діабету,
- фармакогенетичного тестування для призначення імуносупресивних препаратів,
- значення клінічної лабораторії при трансплантації нирки.
Слід відзначити актуальність доповідей щодо окремих аналітів, які застосовуються для діагностики: маркери захворювання, пов’язаного з IgG4, прості і спеціалізовані лабораторні маркери фіброзу печінки, маркер циркуляції інфекції – пресепсин, а також, неінвазивний пренатальний тест. Цікава інформація науковців про аналіти, які розробляються для подальшого впровадження: склеростин – для контролю кісткового метаболізму, позаклітинні везикули - біомаркери при черепно-мозковій травми, глікований альбумін при цукровому діабеті, біомаркери крові для ідентифікації відкладень амілоїду при хворобі Альцгеймера.
Залишаю безмежну подяку організаторам грандіозної події за щасливу можливість бути учасником гібридного конгресу он-лайн.
Людмила Махмутова
