Скарлатина представляє собою захворювання, що викликається β-гемолітичними стрептококами групи А. Класичними проявами хвороби є біль у горлі, лихоманка та висип на тілі.
Висип при скарлатині типовий – еритематозні елементи, по типу «наждачного паперу», що з’являються на шкірі тулуба одразу або через 24-48 годин від початку захворювання та поширюються на кінцівки.
Висип має тенденцію до згущення в природних складках шкіри, не розповсюджується на стопи та кисті. На обличчі може відмічатись почервоніння щік, але носо-губний трикутник залишається блідим. Язик хворого вкритий нальотом. Після очищення від нальоту - характерний «малиновий язик» через набряк сосочків. Висип може триматись до одного тижня, після чого з’являється лущення.
Шлях передачі стрептококу – контактно-побутовий та повітряно-крапельний при прямому контакті з інфікованою людиною. Передача стрептококу від тварин є неможливою, людина - єдиний природний резервуар інфекції.
Інкубаційний період становить від 2 до 5 днів.
Будь-хто може захворіти скарлатиною, однак найчастіше хворіють діти від 5 до 15 років. Діти до 3-х років - вкрай рідко.
Для швидкої діагностики лікарі застосовують швидкий стреп-тест (quick strep test), також використовують бактеріологічне дослідження матеріалу з ротоглотки.
Найчастіше перебіг захворювання середньої тяжкості. У лікуванні пацієнтів зі скарлатиною обов’язково використовуються антибіотики, що запобігають розвитку серйозних ускладнень. Також, антибіотики полегшують перебіг хвороби та захищають оточуючих від розповсюдження хвороби.
Хворому важливо залишатися вдома та обмежити контакт із оточуючими до стабілізації температури та, принаймні, на одну добу від початку прийому антибіотиків. Слід зазначити, що прийом антибіотиків потрібно здійснювати суворо згідно рекомендацій лікаря.
Серед ускладнень від скарлатини, яку не лікували, можуть бути:
- паратонзилярний абсцес,
- ретрофарингеальний абсцес,
- шийний лімфаденіт.
У більш пізньому періоді можуть проявитись гостра ревматична лихоманка або пост-стрептококовий гломерулонефрит.
На жаль, не існує вакцини, що захищає від β-гемолітичного стрептокока групи А. Для профілактики захворювання слід часто мити руки та не використовувати спільний із інфікованим посуд.