Всі ми знаємо, що вітамін D вважають ГОРМОНОМ СОНЦЯ, але чи дійсно це так. Лікар терапевт Оксана Берзінь пропонує розібратися разом.

Вітамін D – це жиророзчинний вітамін, який діє як гормон. Він існує у декількох видах: ергокальциферол (вітамін D2) та холекальциферол (вітамін D3).

Холекальциферол утворюється з холестерину природним чином в шкірі під впливом УФ-променів, а ергокальциферол можна отримати з харчових джерел, включаючи збагачену їжу та добавки. В повсякденному житті важко отримати достатню кількість вітаміну D із звичних харчових продуктів через низький вміст. Тому більшість вітаміну D ми отримуємо під час впливу сонячного світла, з біологічно активних добавок або вводячи в раціон продукти багаті на цю органічну сполуку. [2]

Продукти, багаті вітаміном D:

• риба (свіжий вугор, дикий лосось, горбуша, сардина),
• яєчні жовтки,
• риб'ячий жир,
• печінка тріски,
• яловича печінка,
• лісові гриби,
• молочні та кисломолочні продукти (ряжанка і кефір).

Дефіцит вітаміну D починає нагадувати про себе вже на початку осені, коли сонце не таке активне і світловий день стає коротшим, а кількість часу перебування у приміщеннях збільшується.

Нестача вітаміну D широко розповсюджена як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, з поширеністю у всьому світі до 1 мільярда людей. [2]

Механізм утворення та роль вітаміну D

У печінці вітамін D піддається 25-гідроксилюванню, унаслідок чого виникають 25-OH-D3 і 25-OH-D2, а в нирках – 1-α-гідроксилюванню, унаслідок чого синтезуються 1,25(OH)2D3 і 1,25(OH)2D2. Найбільш біологічно активним є гормон 1,25 (ОН)2D3.

Він стимулює всмоктування кальцію в кишечнику і важливий для підтримки адекватного рівня фосфатів для мінералізації, росту і ремоделювання кісток.

Активний вітамін D (1,25(OH)2D3-кальцитріол) є гормоном, рецептор якого експресується на всіх клітинах імунної системи. Вітамін D має глобальну протизапальну дію і його роль у лікуванні інфекції SARS-CoV-2 досліджується з початку пандемії COVID-19. [3]

Згідно досліджень вважається також, що він бере участь у регуляції проліферації клітинного росту та апоптозу (запрограмованої клітинної смерті), а також у модуляції імунної системи та інших функцій, що у свою чергу відіграє роль у взаємозв’язку з відомими нам захворюваннями такими, як депресія, серцево-судинні захворювання, діабет, аутоімунні захворюванні та онкологічні процеси [1,2].

Дефіцит вітаміну D

Дефіцит вітаміну D може призвести до остеомаляції та рахіту у дітей та остеомаляції у дорослих, крихкості зубної емалі, до коливань настрою, загальної слабкості, хронічної втоми. Наприклад, збагачення молока вітаміном D у 1930-х роках було ефективним у викоріненні рахіту у світі. [1]

Дефіцит вітаміну D пов'язаний з остеопорозом, підвищеним ризиком падінь, крихкості кісток та переломів.

Нестачу вітаміну D також асоціюють з підвищеним ризиком розвитку аутоімунних й неврологічних розладів, цукровим діабетом тощо.

Як визначити рівень вітаміну D в організмі?

Доступні два лабораторні аналізи на вітамін D: 25-гідроксивітамін D, який називають 25(OH)D, і 1,25-дигідроксивітамін D. Статус вітаміну D оцінюють шляхом вимірювання 25(OH)D у сироватці крові.

Як підвищити рівень вітаміну D?

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, холекальциферол та ергокальциферол рекомендується додатково вживати у такій добовій дозі:

• новонароджені 0-6 місяців: 400 МО незалежно від способу годування;
• діти 6-12 місяців: 400-600 МО залежно від добової дози вітаміну D, яка приймається під час їжі;
• діти (1-10 років): 600-1000 МО;
• підлітки (11-18 років): 800-2000 МО;
• дорослі (19-65 років): 800-2000 МО;
• люди похилого віку (> 65-75 років) і люди з темною шкірою: 800-2000 М;
• люди похилого віку (> 75 років): 2000-4000 МО, як правило, протягом року через зниження абсорбції зі шлунково-кишкового тракту та зміни метаболізму вітаміну D;
• вагітні та жінки, що годують: 2000 МО, але перед прийманням перевірити рівень вітаміну в крові.

Чому важлива консультація лікаря?

Є ряд факторів, що можуть вплинути на вище вказані рекомендації. Доза додаткового вітаміну D залежать від маси тіла і кількості вітаміну, що надходить з їжею.

Особливу групу ризику дефіциту вітаміну D становлять люди з ожирінням, яким часто потрібний підбір іншої дози, порівняно з особами з нормальною масою тіла.

Крім того, необхідно індивідуально підбирати дозування для жінок у постменопаузі і людям похилого віку.

Пацієнти з хронічною хворобою нирок (ХХН) піддаються більшому ризику дефіциту вітаміну D через зниження синтезу 1,25-дигідроксивітаміну D, тому в такому випадку дозування також необхідно регулювати індивідуально.

Враховуючи названі особливості перш ніж розпочати прийом вітаміну D (холекальциферолу та ергокальциферолу) варто здати необхідні лабораторні аналізи та проконсультуватися з терапевтом чи ендокринологом.

ВСІ МИ УНІКАЛЬНІ, тому потребуємо ІНДИВІДУАЛЬНОГО підходу до вирішення тих чи інших проблем зі здоров’ям!

Джерела:

1. Sizar O, Khare S, Goyal A, Givler A. Vitamin D Deficiency. 2023 Jul 17. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 30335299.
2. Medical Advisory Secretariat. Clinical utility of vitamin d testing: an evidence-based analysis. Ont Health Technol Assess Ser. 2010;10(2):1-93. Epub 2010 Feb 1. PMID: 23074397; PMCID: PMC3377517.
3. Gotelli E, Soldano S, Hysa E, Paolino S, Campitiello R, Pizzorni C, Sulli A, Smith V, Cutolo M. Vitamin D and COVID-19: Narrative Review after 3 Years of Pandemic. Nutrients. 2022 Nov 20;14(22):4907. doi: 10.3390/nu14224907. PMID: 36432593; PMCID: PMC9699333.