Вітамін D

Загальна характеристика

Відомо, що дефіцит вітаміна D викликає рахіт в дитячому віці та руйнування кісткової тканини у дорослих. Впродовж довгого часу вважалось, що вітамін D виконує роль гормону-регулятора гомеостазу кальцію і фосфору в організмі, однак останнім часом, з'явилися дослідження які свідчать, що він відіграє важливу роль в багатьох інших біологічних процесах, таких як регуляція імунної системи.

Вітамін D традиційно відносять до групи жиророзчинних вітамінів. Але на відміну від усіх інших вітамінів, він не є вітаміном в класичному сенсі цього терміну, тому що вітамін D:

не є біологічно активним;
не є кофактором жодного із відомих ферментів;
може самостійно синтезуватися в організмі подібно до всіх стероїдних гормонів;
за рахунок двоетапної метаболізаціі в організмі перетворюється в активну – гормональну форму;
виявляє різноманітні біологічні ефекти за рахунок взаємодії зі специфічними рецепторами, які розташовуються на органах-мішенях.

Терміном «вітамін D» називають декілька молекул, близьких по хімічній структурі. Однак зазвичай, мають на увазі тільки дві молекули стероїдних прогормонів D2 і D3.

В організм людини вітамін D2 потрапляє у відносно невеликій кількості – не більше 20-30% від необхідного. Тому, навіть при повноцінній дієті потреби організму в вітаміні D не будуть повністю забезпечені. Таким чином, існує необхідність додаткового прийому препаратів вітаміну D протягом усього життя.

Найбільше вітаміну D міститься в печінці тріски, тунці, риб’ячому жирі, в меншій кількості – у вершковому маслі, яєчному жовтку, молоці.

Друга природна форма вітаміну D – вітамін D3, або холекальціферол, не залежить від зовнішнього надходження. В організмі людини вітамін D3 утворюється з провітаміну D3 (7-дегидрохолестерина) в результаті реакції фотолізу при температурі тіла. Але навіть при доволі інтенсивному УФ-опроміненні організму людини, рівень 25(ОН)D3 не перевищує 80 нг/мл.

Рівень синтезу вітаміну D в організмі дорослої здорової людини становить приблизно 0,3–1,0 мкг/доб.

Доведено, що присутність достатньої кількості вітаміну D забезпечує абсорбцію кальцію в кишківнику до 30% (у дітей в періоди активного росту – 60–80%). Про ефективність цього механізму свідчить й те, що без участі вітаміну D лише 10-15% кальцію і 60% фосфору абсорбується в кишківнику. При дефіциті цього вітаміну, абсорбція кальцію знижується, що призводить до втрати фосфору з сечею.

Вітамін D впливає на функцію вродженого і набутого імунітету. Він знижує активність набутого імунітету та посилює активність вродженого.

Вітамін D бере участь в регуляції проліферації і диференціюванні клітин всіх органів та тканин організму.

Клінічна значимість

Функціональним показником рівня вітаміна D в організмі людини є рівень 25(OH)D3.

Останні роки активно дискутується питання про нормативні значення рівня 25(OH)D3 у дітей та дорослих. При дефіциті вітаміну D (до 8 нг/мл), у 86% дітей діагностують рахіт, а у 94% – гіпокальцинемію. Дефіцит (або недостатність) вітаміну D у дітей рекомендують діагностувати, у разі коли концентрація 25(OH)D3 не перевищує 15 нг/мл. В нормативах для дорослих нижня межа норми становить 30 нг/мл.

Існує 3 метода лікування гіповітамінозу D: сонячні ванни, штучне опромінювання та використання препаратів вітаміну D, особливо його активних метаболітів. Вважається, що короткочасні (протягом 10–30 хв) сонячні ванни для обличчя і відкритих рук еквівалентні прийому приблизно 200 МЕ вітаміну D. При відсутності достатньої інсоляціі, для профілактики гіповітаминозу D перевага віддається раціональному харчуванню з використанням збагачених продуктів і вітамінно-мінеральних комплексів.

Звичайні продукти харчування, містять дуже мало мікронутрієнтів, в тому числі попередників вітаміну D. Риб'ячий жир містить нестабільну дозу вітаміну D і зазвичай високі дози вітаміну А, який може бути причиною токсичності.

Діагностика захворювання передбачає проведення загального огляду лікарем, а також лабораторні та інструментальні методи дослідження. Це може бути аналіз крові і сечі, гормональні аналізи, проба Сулковича, рентгенографія кісток.

Існує дві причини гіпервітамінозу D:

надлишок цього вітаміну в організмі людини через надмірне його вживання в складі різних вітамінних препаратів;
чутливість організму до стандартних доз вітаміну D, яка може виникнути при неповноцінному харчуванні, а також в стресових ситуаціях.

Точні дані про надлишок вітаміну D відсутні, але за деякими даними він зустрічається у 1,5-2,5% дітей, які його отримують.