Загальна характеристика
Феритин - найбільш інформативний показник вмісту заліза в організмі, основна форма депонованого заліза.
Одна молекула феритина вміщує в собі до 4000 молекул заліза. Феритин находится во всіх клітинах тіла та рідинах організму. Найбільша кількість його міститься:
- в кістковому мозку в попередниках еритроцитів;
- в макрофагах;
- клітинах печінки;
- в слизовій оболонці кишківника;
- в плазмі.
При фізіологічних умовах метаболізму заліза феритин відіграє важливу роль для підтримання заліза в розчинній, нетоксичній і біологічнокорисній формі.
Вміст феритина в сироватці та плазмі крові змінюється в залежності від різних фізіологічних та патологічних станів. Рівень феритина у новонароджених дещо підвищені, в шість місяців його вміст в крові знижується до 30 нг/мл, а потім, протягом пубертатного періоду, підвищується і досягає дорослого рівня після статевого дозрівання.
Феритин сироватки містить 20 - 25% заліза; його концентрація є показником кількості запасів заліза у здорової людини та при неускладнених залізодефіцитних станах.
Під час вагітності рівень феритина може знижуватись поступово, на 50% до 20-го тижня, на 70% в третьому триместрі вагітності. Високий рівень феритина в сироватці може свідчити про гострий запальний стан в організмі.
Якщо в організмі присутній надлишок заліза або деякі хронічні захворювання, показник кількості феритина не може бути достовірним показником запасів доступного для обміну заліза.
Крім показника кількості запасів заліза в організмі, визначення концентрації феритина важливо для диференційної діагностики залізодефіцитної анемії та анемії хронічних захворювань. В стані хронічних захворювань при анемії відбувається перерозподіл заліза в клітинах макрофагальної системи. Залізо накопичується в макрофагах в вигляді феритину, перехід його від феритину до трансферину порушується, що призводить до зниження рівня сироваточного заліза.
Диференціальна діагностика дійсного та перерозподіленого дефіциту заліза можлива тільки при визначенні рівня сивороточного феритина. При онкопатології, особливо пухлинних та метастатичних ураженнях кісткового мозку, феритин використовується в якості онкомаркера.Тимчасово рівень сивороточного феринита може підвищуватись через надлишкове надходження заліза після трансфузій або гемодіалізу.
Показання для призначення
- Диференціальна діагностика анемій.
- Диференціальна діагностика поліцитемій.
- Підозра на гемохроматоз.
- Хронічні інфекційні запалення.
Клінічна значимість
Завищені рівні феретину:
- Надлишок заліза при гемохроматозі.
- Патологія печінки (включно алкогольний гепатит).
- Гострий лімфобластний і мієлобластний лейкоз.
- Гострі і хронічні інфекційно-запальні захворювання (остеомієліт, легеневі інфекції, опіки, системна червона висипка, ревматоїдний артрит).
- Лімфогранулематоз.
- Рак молочної залози.
- Голодування.
- Прийом оральних контрацептивів.
Знижені рівні феритину:
- Дефіцит заліза (залізодефіцитна анемія).
- Целіакія.
Правила підготовки пацієнта
- Взяття крові проводиться натщесерце.
- Напередодні діагностики необхідно уникати харчових перевантажень (переїдання), виключити фізичне та емоційне перенапруження.
- За півгодини - не курити.