COVID-19 (coronavirus disease 2019) – гостра інфекційна хвороба людини, котра вперше була виявлена у грудні 2019 року в місті Ухань (Центральний Китай), викликана вірусом SARS-CoV-2.
Хвороба починалася як простий спалах інфекційного захворювання, котре дуже швидким темпом поширювалося та переросло у пандемію. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнали дану пандемію надзвичайною ситуацією та запроваджували заходи стосовно боротьби з розповсюдження даного захворювання.
Метод дослідження
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)/Polymerase chain reaction (PCR).
Метод відрізняється високою чутливістю та специфічністю, що дозволяє знайти в біоматеріалі РНК вірусу, навіть за умови його мінімальної концентрації. Тобто вже через декілька днів після ураження за допомогою ПЛР-дослідження можна виявити вірус в організмі (навіть ще до появи симптомів).
Загальна характеристика
Причиною захворювання COVID-19 став коронавірус SARS-CoV-2. Цікавим є те, що до 2019 року циркуляція даного вірусу в людській популяції була зовсім невідомою.
Велика кількість вірусів представників родини Coronaviridae здатні спричинювати захворювання у ссавців та тварин (мають здатність передаватися від тварин до людей). Проте саме SARS-CoV-2 є третім коронавірусом людини, котрий перейшов до людини від тваринного джерела та став сьомим на сьогодні відомим коронавірусом людини.
Механізм розповсюдження вірусу
На сьогодні встановлено, що серед людської популяції вірус поширюється без залучення тваринного джерела. Тобто розповсюдження можливе від людини до людини.
Поширення вірусу відбувається за допомогою повітряно-крапельного механізму передачі через аерозольні виділення з верхніх дихальних шляхів людини та контактним шляхом.
Передача вірусу відбувається при тісному контакті між людьми. Наприклад при розмові, кашлянні, чханні та інших діях при яких відбувається виділення респіраторних аерозольних крапель. До прикладу, великі респіраторні краплі поширюються на великі та короткі відстані, мають здатність осідати безпосередньо на поверхнях слизових оболонок. Дрібні респіраторні аерозольні краплі протягом декількох годин можуть затримуватися у повітрі та переміщуватися на великі відстані (перед тим як їх вдихне інша людина).
Розповсюдження вірусу також може відбуватися при контакті із забрудненими поверхнями (наприклад, спочатку людина торкається забрудненої поверхні, а потім торкається слизової оболонки очей, рота чи носа).
Слід зауважити, що вірус SARS-CoV-2 є досить контагіозним, він швидко поширюється між людьми. Ймовірність інфікування залежить безпосередньо від кількості вірусу (тобто чим тіснішим є контакт з інфікованою людиною, тим вищий ризик інфікування). Контроль за розповсюдженням вірусу ускладнюється за рахунок того, що вірус може передаватися і від людини, в якої відсутня явна симптоматика. Хворий який має явно виражені симптоми найбільш заразним є протягом декількох днів до появи симптомів та після їх появи (саме в цей період спостерігається найбільше вірусне навантаження).
Можна виділити наступні чинники від яких залежить ризик інфікування та ураження:
- дистанція між інфікованою особою та здоровою;
- тривалість спільно проведеного часу з інфікованою особою (особливо наприклад проживання під одним дахом, ресторани, спортивні зали та ін.);
- активності, які призводять до розповсюдження аерозолів (крик, спів чи фізичні навантаження);
- вентиляційний напрямок у приміщенні та його якість;
- розмір приміщення в якому знаходять інфіковані та неінфіковані люди.
Тобто всі фактори при яких відмічається висока щільність населення, неможливість дотримання соціальної дистанції, погано вентильовані приміщення, та подібна лише сприяють найшвидшому розповсюдженню інфекції.
Вірус SARS-CoV-2 є надзвичайно мінливим та мутуючим. На сьогодні продовжують з’являтися все нові і нові його генетичні варіанти. Слід відмітити цікаву особливість, нові варіанти характеризуються більш високою трансмісивністю, призводять до розвитку важчих форм захворювання, а також відмічається зниження імунної відповіді на методи лікування та вакцинації. Кожний новий генетичний варіант характеризується значною пристосованістю та швидко замінює попередні штами.
ВООЗ визначила, що кожна нова генетична трансформація позначається відповідною літерою грецького алфавіту або номером лінії Pango.
Механізм розвитку вірусу
Близько 80% хворих людей переносять хворобу у легкій формі, проте десь у 14% спостерігається розвиток важкої форми хвороби, яка потребує обов’язкової госпіталізації. Також відмічається, що приблизно 5% хворих мають надзвичайно важкий перебіг інфекційного процесу. На сьогодні до кінця так і не зрозуміло чому певна група людей переносить легко хворобу, а інші наприклад надзвичайно реагують та мають важкий перебіг.
До групи ризику відносять людей:
- пацієнти в анамнезі яких є цукровий діабет;
- наявні хвороби респіраторного тракту;
- захворювання серцево-судинної системи;
- онкологічні захворювання.
Зазвичай інкубаційний період триває від 5-6 діб до 14 (проте існують випадки інкубаційного періоду у 24 дні).
Після того як вірус потрапив до організму людини, він розмножується в епітелії верхніх та нижніх дихальних шляхів (що і призводить у переважній більшості випадків до розвитку пневмоній). Відбувається підвищення проникності клітинних мембран, що в свою чергу призводить до розвитку альвеолярного та інтерстиціального набряку та спадання альвеол. При цьому може спостерігатися порушення звичного процесу газообміну, що призводить до розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому.
При розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів відмічається розвиток інтенсивної дисфункції ендотелію з тромбозапальним станом. Також відмічається багато механізмів порушення регуляції легеневої перфузії, розвиток мікро або макротромбозів (дані патологічні процеси є надзвичайно шкідливими та призводять до збільшення не дихаючого (мертвого) простору легень. Тобто хвороба призводить до розвитку ряду ускладнень різних органів та систем організму.
За характером перебігу захворювання сьогодні поділяють на:
- легкий перебіг (так звані неускладнені випадки з наявністю неспецифічних симптомів);
- середньо тяжкий перебіг (пневмонія без дихальної недостатності);
- важкий перебіг (пневмонія, котра має ознаки дихальної недостатності);
- останнє – це критичний стан захворювання (включає в себе гострий респіраторний дистрес-синдром, прояви тромбозу, поліорганну недостатність, сепсис та септичний шок).
Також цікавою та незвичною особливістю після перенесеної хвороби є розвиток післякоронавірусного синдрому (пост COVID-19 синдром). Даний синдром має ряд надзвичайно неприємних проявів, котрі значно погіршують якість життя людини:
- тривале нездужання;
- генералізована постійна втома;
- сильний головний біль;
- проблеми зі сном;
- реактивне випадіння волосся;
- зниження апетиту;
- розлад у роботі нюхових рецепторів;
- тривалі артралгії;
- біль у грудях та задишка.
Розвиток даного синдрому відмічається приблизно у 80% пацієнтів, котрі перехворіли. Даний стан є досить тривалим, може зберігатися місяцями після перенесеного гострого інфекційного процесу.
Профілактика
Профілактичні міри полягають насамперед у дотриманні запобіжних заходів інфекційного контролю та проведення вакцинації. Задля застереження розповсюдження інфекційного агента слід дотримуватися простих правил, таких як наприклад ізоляція хворих осіб, носіння захисної маски для обличчя, миття рук, дотримуватися соціального дистанціонування.
Показання до обстеження
Гостре респіраторне захворювання, застуда, наявні симптоми обтяжливого стану (слабкість, кашель, ускладнене дихання), а також задля встановлення етіології пневмонії.
Матеріал для дослідження
Мазок з порожнини носа та ротоглотки, мокрота (або аспірати з трахеї), бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ), промивні води бронхів.
Для правильної діагностики необхідно пам’ятати, що при певній стадії хвороби вірус здатний локалізуватися в різних місцях. Тому при дослідженні надзвичайно важливим є правильний вибір біологічного матеріалу, адже різний тип матеріалу відповідає конкретній нозологічній формі захворювання та, при цьому, містить максимальну кількість збудника.
Правила підготовки пацієнта
Задля отримання достовірного результату дослідження, а також отримання результату з першого разу слід не нехтувати загальними правилами підготовки перед здачею матеріалу для проведення дослідження.
Підготовка пацієнта не є складною та включає в себе наступні вимоги:
- неможна використовувати лікарські засоби за 12 год перед проведенням дослідження (необхідно припинити прийом будь-яких крапель та спреїв для носа та горла, а також не промивати носові ходи в день здачі біоматеріалу на дослідження);
- забороняється прийом будь-яких місцевих лікарських препаратів в ділянці взяття біоматеріалу;
- перед забором біоматеріалу для проведення дослідження забороняється чистити зуби та користуватися ополіскувачем для ротової порожнини;
- за 2 години перед здачею матеріалу заборонено вживати їжу та пити рідину (у випадку сильної спраги дозволяється лише випити трішки води за 30 хв перед здачею матеріалу);
- заборонено палити за 4 год перед здачею біоматеріалу;
- заборонено використовувати пастилки для освіжування подиху та жувати жувальну гумку за 2 год;
- не вживати алкоголь за 24 год перед здачею матеріалу.
Мазок з ротоглотки
Забір мазка проводиться натщесерце або не раніше, ніж через 2-4 год після прийому їжі. Перед взяттям матеріалу необхідно прополоскати рот кип'яченою водою.
Мокрота
Мокротиння збирають в чистий стерильний одноразовий контейнер, попередньо обов'язково прополоскати рот водою.
Зразок результатів
