Не всі грижі потрібно оперувати

Хребет людини являє собою біологічну пружину, яка за рахунок фізіологічних вигинів та амортизаційних прокладок у вигляді міжхребцевих дисків виконує функцію захисту корпусу від вібраційних та інших ударів, а також підтримки тулуба у вертикальному положенні.

Міжхребцеві диски дають можливість хребту рухатися і забезпечують його амортизацію, пом'якшуючи навантаження. У них немає кровоносних судин, а всі необхідні поживні речовини потрапляють за рахунок дифузії під час активних рухів.

Сьогодні все більша кількість людей веде малорухомий спосіб життя, внаслідок чого дегенеративні процеси у міжхребцевих дисках починаються набагато раніше. При цьому, надмірні й неадекватні навантаження (різке піднімання важких предметів, часті згинання хребта, тривале вимушене положення тулуба) можуть призвести до ризику появи грижі.

Диск складається з жорсткого зовнішнього фіброзного кільця і м'якого желеподібного внутрішнього пульпозного ядра. Процес природної дегенерації (або зношуваності) диска при постійних неадекватних навантаженнях і під дією гравітації називається остеохондрозом.

При наявності несприятливих умов спочатку змінюється структура фіброзного кільця (дегенерація диска), згодом з'являється випинання міжхребцевого диска без розриву фіброзного кільця (протрузія). Далі відбувається розрив фіброзного кільця - виникає грижа міжхребцевого диска або невелика частина пульпозного ядра виштовхується назовні (екструзія). Подібний розрив може статися навіть при одноразовому надмірному фізичному навантаженні (наприклад, при підніманні важкого предмета, особливо вперед).

Грижа міжхребцевого диска небезпечна тим, що викликає здавлення хребетної артерії, спайкові процеси в навколохребцевих тканинах, стеноз хребетного каналу. Внаслідок чого розвиваються: порушення спинального кровообігу і живлення корінців спинного мозку; порушення іннервації (нервової регуляції) органів малого тазу, нижніх кінцівок, що проявляється повним або частковим порушенням рухових функцій (параліч) кінцівок і внутрішніх органів.

Залежно від розташування міжхребцеві грижі ділять на медіанні, парамедіанні, вентральні, медіолатеральні, форамінальні та екстрафорамінальні, дорзальні, краніальні і каудальні. За формою: повні та часткові, секвестровані і несеквестровані. Грижі міжхребцевого диска великих розмірів, як і секвестровані (осколкові) грижі здатні призвести людину до інвалідності, так як, повністю або частково, стискають спинний мозок і його корінці.

Групу ризику чи схильності до прискореного розвитку остеохондрозу і появи грижі міжхребцевого диска складають люди наступних категорій:

  • молоді люди з генетичною слабкістю хребта;
  • з надмірною вагою;
  • з великим зростом - високими вважаються чоловіки вище 180 см і жінки вище 170 см;
  • після травми спини або операції на хребті;
  • з гіподинамією (наприклад, офісна робота);
  • представники важкої фізичної праці, пов'язаної з підійманням важких предметів і роботою у незручній позі (наприклад, робота у полі в зігнутому положенні);
  • з тривалим вимушеним положенням тулуба і хребта (водії-далекобійники, хірурги, стоматологи, перукарі, працівники IT-технологій, бухгалтери і т.д.);
  • спортсмени важкоатлети, борці, гімнасти, стрибуни на батуті, стрибуни у воду.

Для постановки точного діагнозу золотим стандартом діагностики гриж міжхребцевих дисків є магнітно-резонансна томографія (МРТ). Комп'ютерна томографія (КТ) краще, ніж МРТ показує стан кісток, проте погано передає стан м'яких тканин.

Існуючі на сьогоднішній день методи терапії грижі міжхребцевих дисків спрямовані на усунення больового синдрому. Традиційно застосовуються такі види лікування:

  • медикаментозна терапія - стандартний набір нестероїдних препаратів, вітамінів і спазмолітиків;
  • лікувальні блокади з місцевим введенням кортикостероїдів для формування депо препаратів в області ураженого сегмента хребта;
  • фізіотерапія для зменшення запальних процесів і набряку в уражених тканинах, включаючи кінезотерапію, електростимуляцію і терапію ультразвуком, бальнеотерапію, голкорефлексотерапію та лікувальну фізкультуру (ЛФК), неглибокий релаксуючий масаж;
  • операції з видалення гриж міжхребцевих дисків.

При грижі міжхребцевого диска людина відчуває сильний біль, тому лікування повинно бути орієнтоване не тільки на відновлення пошкодженого диска, але й на поліпшення якості життя пацієнта, що вимагає міждисциплінарного підходу і спостереження у фахівців різного профілю окрім невролога, а саме: фізіотерапевта, масажиста і навіть клінічного психолога.

Окрім ліків часто використовується комплекс ЛФК та спеціально розроблені вправи, які допомагають підвищити активність м'язових волокон, зміцнити м'язи спини, живота і грудної клітки. ЛФК при міжхребцевій грижі включає у себе розтяжку і вправи, спрямовані на розвиток м'язового корсету. Дуже хороші результати дають заняття аквааеробікою, яка проводиться у воді - наприклад, у басейні. Такі заняття знижують навантаження на хребет, але при цьому дозволяють м'язам працювати у повну силу.

Усі вищевказані методи лікування можуть бути неефективними при грижах великого розміру (10 мм і більше), секвестрації грижі з міграцією її осколків уздовж спинно- мозкового каналу, форамінальних грижах зі здавленням артерій, що живлять корінець спинного мозку або медіанних при здавленні грижею артерії спинного мозку з подальшим порушенням функції певного сегмента спинного мозку, що проявляється порушенням функції тазових органів (нетримання сечі і калу), паралічем однієї та обох нижніх кінцівок, вираженим больовим синдромом і вегетативно-трофічними порушеннями.

Такі неврологічні ускладнення є абсолютними показаннями до оперативного втручання і пацієнт потребує хірургічної допомоги у період від 6 годин до 3-х перших діб діагностування захворювання. Всупереч побоюванням багатьох пацієнтів, таке хірургічне втручання при грижі міжхребцевого диска потрібне вкрай рідко. Зазвичай операція - це крайній захід, на який йдуть лише у тому випадку, якщо консервативне лікування не дає ніякого результату протягом 4-6 місяців або ж розміри грижі у межах від 8 мм до 10 мм і у пацієнта є непереборні протипоказання до застосування протизапальних засобів і кортикостероїдів.

Перераховані зміни становлять відносні показання до оперативного видалення грижі при згоді пацієнта на операцію. Хірургічне видалення грижі, навіть якщо врахувати усі можливості сучасної медицини - вельми травматична процедура, що загрожує ускладненнями й негативними наслідками.

Вартість послуг

ЦIНА (₴)

1 500