Калій, натрій, хлориди: роль у організмі
Калій – це переважно внутрішньоклітинний іон. Він підтримує осмотичний та кислотно-основний гомеостаз в клітині, впливає на енергетичний обмін в клітині, підтримує активність ряду ферментів. Виділення калію з організма регулюють нирки. Головні фактори, що регулюють перерозподіл калію в організмі: інсулін, катехоламін, альдостерон.
Натрій - осмотично активний катіон, є одним з основних електролітів у позаклітинній рідині. Він відповідає за підтримку об'єму позаклітинної рідини та регулювання мембранного потенціалу клітин. Натрій впливає на засвоєння вуглеводів у травному тракті, активує процес транспорту глюкози в клітини. Регуляція виведення натрію відбувається в нирках, гормональна регуляція здійснюється альдостероном.
Хлорид – це аніон, який переважно міститься в позаклітинній рідині та підтримує осмотичний тиск та кіслотно-основний стан позаклітинної рідини, приймає участь в утворенні хлорної кислоти шлункового вмісту, активує фермент – амілазу. Нирки переважно регулюють рівень хлориду в сироватці крові. Регуляція хлоридів нирками здійснюється шляхом активного і пасивного транспорту.
Метод дослідження
Метод вимірювання концентрації іонів калію, натрію, хлоридів – іоноселективний.
Навіщо проводять аналіз електролітів калію, натрію, хлоридів
Вміст електролітів відіграє важливе фізіологічне значення і може змінюватись при різних патологічних станах.
Інтерпретація результатів аналізу електролітів калію, натрію, хлоридів
Гіпокаліємія (низький рівень калію) – калій сироватки крові <3,5 ммоль/л. Зустрічається при:
- недостатньому надходженні з їжою;
- збільшенні втрат через травний тракт (багаторазова блювота, профузна діарея);
- збільшенні втрат з сечею (вплив кортикостероїдів або сечогінних препаратів, метаболічний алкалоз, при діабетичний кетоацидоз, гіпертонія).
Гіперкаліємія (підвищена концентрація калію) – калій сироватки крові >5,5 ммоль/л. Зустрічається при:
- пошкодженні клітин (глибокі опіки, внутрішні кровотечі, лізис пухлин, масивний гемоліз);
- проникненні через мембрани клітин (гіпоксія, дефіцит інсуліну, метаболічний ацидоз, гостре ураження нирок, уремія).
Гіпонатріємія (низька концентрація натрію) – натрій сироватки крові <135 ммоль/л. Зустрічається при:
- недостатньому поступленні натрію (безсольова дієта);
- тривалому блюванні;
- диспепсії;
- токсикозі;
- зниженні секреції альдостерону;
- цукровому діабеті;
- втраті через піт в умовах гарячого навколишнього середовища;
- втраті нирками при нефритах та нирковій недостатності;
- на тлі набряків та асциту при хронічній серцевій недостатності;
- цирозі печінки;
- гіпотиреозі.
Гіпернатріємія (підвищення рівня натрію) – натрій >145 ммоль/л. Зустрічається при:
- значній втраті води через легені або через травний тракт;
- поліурії центрального або ниркового походження;
- зниженні виведення з сечею (первинний та вторинний гіперальстеронізм, синдром Кушинга).
Гіпохлоремія (рівень іонів хлору нижче норми) – хлориди <95 ммоль/л. Зустрічається при:
- гострих і хронічних запальних процесах;
- некрозах;
- значних травмах;
- отруєнні сулемою;
- невгамовному блюванні.
Гіперхлоремія (підвищений рівень іонів хлору) – хлориди >105 ммоль/л. Зустрічається при:
- гіпертонічній хворобі;
- серцево-судинній недостатності;
- лікуванні мінералокортикоїдами;
- травмах голови;
- при нефритах та інших захворюваннях нирок унаслідок зниженої екскреції іонів хлору.
Матеріал для дослідження
Сироватка натще.
Як підготуватися до аналізу?
Дослідження слід проводити натщесерце. Через дванадцять годин після останнього прийому їжі.
