Що таке лікувальна блокада?
Лікувальна блокада у неврології – це введення знеболюючих препаратів в зону нервових сплетень чи спино-мозкових корінців і периферичних нервів з метою зняття гострого болю у максимально короткий термін та значного покращення якості життя і самопочуття пацієнта.
Лікувальна блокада – це перевірений та дієвий медикаментозний метод припинення больового синдрому та іншої неврологічної симптоматики. Ця техніка знеболення застосовується більше століття та довела свою високу ефективність.
Блокада усуває причину болю з мінімальними побічними ефектами та без інтоксикації організму, її можна робити однократно, або курсами від 2 до 10 разів з перервою у 2-4 дні.
Як проводиться лікувальна блокада?
Техніка лікувальної блокади у невролога представляє собою введення лікарського засобу у вогнище болю ін’єкційно або епідурально. Коли введений препарат перестає діяти, біль може відновитись, однак його інтенсивність знижується до 50%.
Алгоритм знеболення за допомогою блокади виглядає наступним чином:
- Підготовка – виконуючи вказівки лікаря, пацієнт займає необхідне положення (в залежності від типу блокади – це може бути сидячи, лежачи на животі чи на боку або в позі ембріона).
- Дезінфекція та анестезія – місце введення блокади ретельно дезінфікується, за потреби проводиться попереднє місцеве знеболення шкіри.
- Введення препарату – невролог вводить голку в цільове місце (в залежності від локалізації болю та діагнозу – вздовж хребта, біля нерва або в м’які тканини).
- Склад блокади – зазвичай використовується поєднання місцевих анестетиків та глюкокортикоїдів.
- Нагляд – після проведення блокади, пацієнт деякий час перебуває під наглядом медперсоналу.
Для неврологічних блокад характерний низький ризик побічних ефектів, оскільки препарат потрапляє кровообіг вже після проходження вогнища болю.
Коли застосовується блокада болю?
Неврологи EUROLAB у Києві проводять лікувальні блокади при наступних діагнозах та станах:
- Захворювання хребта – міжхребцеві грижі, протрузії, остеохондроз, радикуліт.
- Невралгії та нейропатії – невралгія трійчастого нерва, запалення потиличного нерва, ішіас та ін.
- Головний біль – хронічні мігрені, кластерний головний біль, головний біль напруги при яких класичні методи знеболення неефективні.
- Больові стани – фантомний та ампутаційний біль.
- Синдроми – тунельний синдром, синдром Мінєра, м’язово-тонічні синдроми та ін.
Види лікувально-діагностичних блокад
В неврології розрізняють блокади болю:
- За локалізацією:
- локальні – в зону ураження під вогнище або навколо нього;
- сегментарні – паравертебральні блокади в проекцію сегментів хребта;
- периферичних нервів – вводять у канал проходження нерва або по ходу нерва.
- За метою проведення:
- лікувальні – спрямовані, на усунення болю, запалення та набряку (наприклад, блокада попереку при радикуліті, блокада шиї при міозиті, блокада міжхребцевої грижі та інші блокади спини);
- діагностичні – проводять з метою підтвердження джерела болю (якщо «вимкнення» конкретного нерва знімає біль, це дозволяє точно встановити діагноз);
- прогностичні – проводять при вирішенні питання доцільності хірургічного лікування.
Протипоказання до проведення блокади болю
Блокади болю мають ряд абсолютних та відносних протипоказань. До абсолютних відносять наступні стани:
- Алергія на препарати, що входять до складу блокади.
- Інфекційні ураження шкіри в області ін’єкції.
- Тяжкі порушення згортання крові.
- Травми чи анатомічні особливості, що роблять безпечне введення голки неможливим.
До відносних (тимчасових) протипоказань належать:
- Інфекційні захворювання, що супроводжуються лихоманкою.
- Прийом антикоагулянтів (наприклад, варфарину).
- Гіпотонія, важкі порушення ритму серця.
- Вагітність (в залежності від лікарського складу блокади).
Для проведення блокади обов’язково враховується індивідуальна чутливість пацієнта до медикаментів, які вона включає.
