Helicobacter pylori – паличкоподібна грамнегативна бактерія спіралевидної форми, котра здатна оселятися в різних областях шлунку та дванадцятипалої кишки та уражувати їх.
Саме Helicobacter pylori є однією з основних причин хронічного гастриту, виразкової хвороби та раку шлунка.
Метод дослідження
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)/Polymerase chain reaction (PCR).
Метод дозволяє виявити в досліджуваному матеріалі ДНК Helicobacter pylori, збудника інфекції. Основною перевагою є висока специфічність та чутливість методу, дозволяє визначити наявність як спіралеподібних форм бактерії так і некультивованих.
Загальна характеристика
Значна частина людей інфікована бактерією Helicobacter pylori, проте протягом всього життя можуть навіть не здогадуватися про це, адже не мають при цьому жодних проявів захворювання.
Саме з інфікуванням даною бактерією пов’язують переважну більшість випадків гастритів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, дуоденітів та навіть деякі випадки раку шлунка та лімфом.
Головною особливістю даного патогенна є надзвичайна стійкість до соляної кислоти, котра міститься у шлунковому соку. Ураження слизової оболонки обумовлюється прямою токсичною дією Helicobacter pylori (бактерія продукує токсини, котрі здатні вражати слизову оболонку).
Надлишкове обсіменіння бактерією слизової оболонки шлунку призводить до збільшення кількості соляної кислоти. А далі уже за умови наявності додаткових шкідливих чинників (спадкова схильність, постійні стресові потрясіння, прийом певних лікарських засобів, паління та ін.) і відбувається формування виразкового дефекту.
Зазвичай інфікування H.pylori відбувається ще у ранньому дитинстві. У загальному розрізняють основні причини виникнення хелікобактерної інфекції:
- передача через прямий контакт від людини до людини;
- передача через слину, вміст шлунка та фекалії;
- передача через інфіковану воду та їжу.
Людина може ніколи навіть і не знати про наявність даного патогенна у своєму організмі. Інфікування бактерією може відбуватися і у побутових умовах (наприклад спільне використання посуду, засобів гігієни та ін.). Слід зазначити, що в переважній більшості випадків проникнення до організму H.pylori не призводить до жодного розвитку захворювання.
Адже імунна система організму людини (за умови, коли вона знаходиться у гарному стані) пригнічує розвиток бактерії, не даючи можливості збільшувати їх популяцію та тим самим вражати слизові оболонки шлунку. Проте під дією певних негативних зовнішніх факторів (нервове перенапруження, перевтома, відсутність раціонального збалансованого харчування, стан навколишнього середовища та ін.) імунна система нездатна боротися з активним розвитком бактерії, що і призводить до розвитку захворювань.
Провокувати розвиток хелікобактерної інфекції можуть наступні чинники:
- відсутність надійного водопостачання;
- ризик значно зростає у випадку коли проживає велика кількість людей на одній території (наприклад проживання великої родини в одному будинку);
- постійний контакт з носіями H.pylori (особливо у групі ризику знаходяться медичні працівники, соціальні працівники та ін.).
Як зазначалося вже раніше, більшість людей інфікованих Helicobacter pylori не мають жодних симптомів. Якщо у людини починають проявлятися певні ознаки, то слід негайно звернутися до лікаря задля обстеження, адже наприклад при виразковій хворобі надзвичайно важливим є ерадикація H.pylori.
Основні симптоми хелікобактерної інфекції:
- втрата маси тіла;
- здуття живота;
- часта відрижка (переважно з кислим або тухлим запахом);
- нудота та блювання;
- біль та печіння у шлунку;
- часте відчуття печіння у стравоході;
- проблеми з ковтанням;
- анемія;
- сильний біль у животі протягом тривалого часу;
- порушення дефекації;
- стілець з домішками крові (або з домішками дігтярного кольору);
- блювота кольором кавової гущі або чорного кольору.
За наявності будь якого з вище перелічених симптомів обов’язково необхідно звертатися відразу до лікаря!
Ускладнення до яких може призводити хелікобактерна інфекція:
- гастрит (запалення слизової оболонки шлунка);
- виразкова хвороба;
- зміни в печінці, підшлунковій залозі;
- проникнення виразки у суміжні органи та тканини (пенетрація);
- рак шлунка (існує думка, що саме під дією H.pylori відбувається трансформація доброякісних клітин у ракові);
- шлунково-кишкова кровотеча;
- прорив стінки шлунку /дванадцятипалої кишки з інфільтрацією їх вмісту у черевну порожнину (можливий подальший розвиток перитоніту);
- звуження посвіту шлунку та дванадцятипалої кишки, що призводить до розвитку стенозу (утруднення проходження їжі).
Особливістю захворювань спричинених H.pylori є їх сприятливий прогноз (проте лише за умови ранньої діагностики хвороби та повної ерадикації H.pylori з організму).
Тому до прикладу, у регіонах де є поширеним розповсюдження H.pylori слід частіше проходити обстеження, робити аналіз на виявлення H.pylori навіть здоровим людям, котрі не мають жодних ознак захворювання.
У випадку наявності характерних симптомів слід обов’язково відразу звертатися до лікаря, проходити обстеження та лікуватися.
Показання до обстеження
- після контакту з хворим на хелікобактеріоз (превентивна міра задля того аби упевнитися у відсутності необхідності лікування);
- після встановлення діагнозу (наприклад гастрит, виразкова хвороба та ін.) задля підбору специфічної антихелікобактерної терапії;
- після завершення антихелікобактерної терапії (задля контролю її ефективності).
Матеріал для дослідження
Біоптат слизової шлунку (матеріал, отриманий під час проведення біопсії).
Правила підготовки пацієнта
Необхідно чітко виконувати рекомендації лікаря щодо підготовки перед проведенням дослідження.
Підготовка до аналізу є такою ж самою як підготовка до проведення ендоскопічного дослідження, а саме:
- ендоскопію слід проводити натщесерце, або не раніше ніж через 12 год після останнього прийому їжі;
- за 14 днів слід припинити прийом інгібіторів протонної помпи;
- за чотири тижні перед проведенням дослідження слід припинити прийом препаратів вісмуту.
- заборонено чистити зуби, палити, жувати жувальну гумку, приймати ліки пізніше ніж за 3 год перед дослідженням.
Біоптат слизової оболонки шлунку
Відбір слизової біоптату шлунка є інвазивним методом. Проводиться лише відповідними спеціалістами!
Лікар ендоскопіст під час проведення фіброгастродуоденоскопії за допомогою спеціального інструменту відбирає невеличку частинку слизової. Біоптат поміщається у спеціальне транспортне середовище для зберігання та транспортування біологічного матеріалу та передається для дослідження у лабораторію.
Матеріал відбирають із зони очікуваного місця знаходження збудника інфекції з пошкодженої тканини або з граничної з пошкодженою ділянкою зони.
