Роль заліза в організмі
Залізо – це мінерал, який природним чином присутній у багатьох продуктах харчування. Циркулюючий пептидний гормон гепсидин є ключовим регулятором як абсорбції заліза, так і розподілу заліза по всьому організму, включаючи плазму. Доведено зворотну кореляцію між експресією гепсидину та абсорбцією заліза з кишечника. Основний білок крові, який зв'язується із залізом і транспортує його по всьому організму – трансферин. Людина зазвичай втрачає лише невелику кількість заліза з сечею, калом, потом та клітинами шкіри, за винятком фізіологічних витрат крові жінками.
Більшість з 3-4 грамів елементарного заліза в організмі дорослої людини присутнє у складі білка еритроцитів – гемоглобіну, який переносить кисень з легень до тканин. Як компонент міоглобіну, ще одного білка, що постачає кисень, залізо підтримує м'язовий метаболізм і здорову сполучну тканину. Залізо є обов’язковою складовою та незмінним компонентом різних білків та ферментів, які забезпечують клітинний метаболізм. Залізо необхідне для фізичного росту, неврологічного розвитку, функціонування клітин і синтезу деяких гормонів.
Значна частина заліза депонується у формі феритину або гемосидерину (продукту розпаду феритину) у печінці, селезінці та кістковому мозку.
Концентрація заліза в крові людей значно варіює та має добовий ритм.
Для чого проводять аналіз заліза?
Вміст заліза в сироватці крові дає уяву про рівень транспортованого заліза, зв’язаного з трансферином.
Коли необхідно перевіряти рівень заліза в крові?
Показання для призначення аналізу заліза в крові:
- діагностика дефіциту заліза;
- виявлення підвищеного вмісту заліза в організмі;
- діагностика анемій.
Причини низького та високого рівня заліза
Причини дефіциту заліза:
- недостатнє надходження з харчовими продуктами;
- збільшення потреб у залізі (вагітність, лактація, фізичні навантаження);
- гострі або хронічні хвороби печінки;
- перерозподілі заліза при інфекційних, системних та злоякісних захворюваннях;
- втрати заліза;
- зниження всмоктування заліза, у тому числі при захворюваннях ШКТ;
- порушення транспорту заліза при атрансферинемії;
- порушення регуляції обміну вітаміну С;
- отруєння свинцем, антацидами;
- надлишкове надходження фосфатів, оксалатів, кальцію, цинку, вітаміну Е;
- надходження в організм залізозв'язуючих речовин (комплексонів);
- гормональні порушення (наприклад, дисфункція щитоподібної залози);
- глистна інвазія.
Причини підвищення вмісту заліза:
- надлишкове надходження заліза в організм;
- підвищене всмоктування заліза;
- спадковий гемохроматоз;
- вроджена атрансферинемія;
- неадекватна терапія препаратами заліза;
- захворювання печінки, селезінки, підшлункової залози;
- масивний неефективний гемопоез (важка форма таласемії, сидеробластна анемія, апластична анемія, мієлодиспластичний синдром).
Клінічна значимість аналізу заліза
Діагностика дефіциту заліза та анемій.
Матеріал для дослідження
Сироватка крові натще.
Правила підготовки до аналізу заліза
Дослідження слід проводити натщесерце. Через дванадцять годин після останнього прийому їжі.
