Загальна характеристика та показання для призначення
Антинуклеарні антитіла (АНА) представляють собою сімейство аутоантитіл, що зв’язані з рибонуклеїновими кислотами і асоційованими з ними білками. Вони зустрічаються більше ніж у 90% хворих з дифузними захворюваннями сполучної тканини, такими як:
- системний червоний вовчак (СЧВ),
- дифузна склеродермія (ДС),
- змішане захворювання сполучної тканини (ЗЗСТ),
- синдром Шегрена(СШ) та ін.
Виявлення антинуклеарних антитіл (АНА) має велике значення в діагностиці: ювенільного ревматоїдного артрита та аутоімунних захворювань печінки. Представники цього сімейства аутоантитіл можуть бути знайдені при багатьох інших аутоімунних, інфекційних, запальних і онкологічних захворюваннях.
В той же час, у 3-5% абсолютно здорових людей також діагностують АНА, підвищений показник виявляють і у осіб старше 65 років (10-37% випадків).
До теперішнього часу описано більше 200 різновидів АНА, направлених проти нуклеїнових кислот, гістонів, білків ядерної мембрани, компонентів сплайсосоми, рибонуклеопротеїнів, білків ядришків і центромер. Антитіла до цитоплазматичних антигенів, які виявляються при поліміозиті і дерматоміозиті дорослих, також відносяться до АНА, так як вони направлені проти рибопротеїнових структур і в їх виникненні імовірно приймають участь схожі патогенетичні механізми. Різновидність типів АНА і уточнення клініко-лабораторних кореляцій дозволяє використовувати результати аналізу на антинуклеарні антитіла як показник, що допомагає лікарю уточнити прогноз, протіканняі і, часто попередити загострення захворювання.
Метод виконання
Скрінінг імуноблот. На нитроцелюлозну мембрану наносяться рекомбінантні антигени. Результат може бути оцінений як напівкількісно, так і кількісно за допомогою спеціального рідера. Висока чутливість і відносна дешевизна роблять його одним з базових тестів для виявлення аутоімунних антитіл.
Клінічна значимість
Тест-набір для напівкількісного визначення методом імуноблота in vitro в сироватці крові і плазмі людини дозволяє визначити імуноглобуліни класу IgG до 15 антигенів : nRNP, Sm, SS-A, Ro-52, SS-B, Scl-70, PM-Scl, Jo-1, CTNP-B, PCNA, ds-DNA, nukleosomes, histones, ribosomal P-protein, AMA-M2 для діагностики Шарп-синдрома (змішаного захворювання з'єднувальної тканини), системного червоного вовчака (СЧВ), Шегрен-синдрома, прогресивного системного склерозу, полідерматоміозита, первинного біліарного холангіта.
Інтерпретація результатів
Інтерпретувати результати аналізу може виключно лікар. Підвищення антинуклеарних антитіл саме по собі не є підставою для постановки діагнозу. АНА можуть виявлятися в крові здорових людей і навпаки у 2% хворих пацієнтів антинуклеарні антитіла не виявляються.
Крім того у випадку підвищених показників результату аналізу для уточнення діагнозу необхідні додаткові лабораторні тести на специфічні антитіла до конкретних нуклеарних антигенів.
