Щитоподібна залоза: захворювання, симптоми, лікування

Щитоподібна залоза розміщена на передній поверхні шиї в іі нижній третині, з боків від гортані, спереду та з боків від трахеї. Складається з двох частин, з’єднується перешийком. В 30% випадків має додаткову пірамідальну частку. Кожна частка містить фолікули, які заповнені колоїдом.

Складові ендокринної системи

Ендокринна система складається з центральної та периферичної частини. Щитоподібна залоза належить до периферичної частини ендокринної системи. Її головною функцією є продукування тиреоїдних гормонів Т3 Трийодтиронін та Т4 Тироксин. Діяльність ТТГ Тиреотропного гормону регулюється центральною частиною, а саме гіпоталамусом і гіпофізом за системою зворотного зв’язку.

Тиреоїдні гормони (Т4 і Т3) відіграють важливу роль в основному обміні та метаболізмі. Вони впливають на роботу серця, нирок, нервової системи, регулюють формування кісткової системи та м’язів, нормальну роботу репродуктивної системи. Ще одним гормоном, який продукує щитоподібна залоза є кальцитонін, він регулює обмін кальцію та фосфору та є маркером медулярного раку щитоподібної залози.

Захворювання щитоподібної залози

Захворювання щитоподібної залози розділяють за зміною розмірів органа: без зміни функції (еутиреоз) та зі зміною функції (тиреотоксикоз, гіпотиреоз). Виділяють запалення тканини щитоподібної залози (тиреоідит) аутоімунного, хронічного, підгострого запалення, а також злоякісні новоутворення. До змін структури щитоподібної залози відносяться: дифузне збільшення та вузлові утворення (доброякісні та злоякісні). Будь-яке збільшення щитоподібної залози ми об’єднуємо в одне поняття - ЗОБ.

Хочу приділити свою увагу найпоширенішим захворюванням - це хвороба Грейвса (Дифузний Токсичний Зоб) та аутоімунне захворювання, що характеризується надмірною секрецією гормонів щитоподібної залози в кров’яне русло людини.

Щитовидна залоза. Консультація ендокринолога.

Симптомами тиреотоксикозу є:

  • відчуття серцебиття в стані спокою;
  • збільшення щитоподібної залози;
  • пітливість, тремтіння рук;
  • схуднення, безсоння;
  • дисфункція яєчників.

Що до йододефіцитних станів щитоподібної залози. Вони згодом можуть привести до зниження функції щитоподібної залози та до гіпотиреозу і проявитися у вигляді:

  • неконтрольованого збільшення фолікулів щитоподібної залози;
  • відчуття втоми;
  • зоба;
  • загальної слабкості;
  • сухості шкіри;
  • порушень обмінних процесів.

Причин захворювань щитоподібної залози досить багато. Серед основних:

  • генетична схильність;
  • хронічний стрес;
  • дефіцит йоду та селену;
  • інфекції;
  • шкідливі звички;
  • фактори навколишнього середовища.

Пацієнтам важливо розуміти, що тривалий перебіг та безуспішне лікування щитоподібної залози може привести до незворотних змін в життєво важливих органах, уражень серця та нервової системи.

Слід пам’ятати, що інколи захворювання не проявляють себе клінічно, тому особливо важливо проходити завчасні обстеження. Завдяки їм більшість захворювань щитоподібної залози успішно лікується консервативно.

Отже, збалансоване харчування, профілактика йододефіцитних станів, завчасне обстеження у ендокринолога, ультразвукове обстеження щитоподібної залози та контроль гормонів допоможуть вам успішно контролювати й лікувати вашу щитоподібну залозу.

Будьте здорові!