Загальна характеристика
ПСА (PSA) - це глікопротеід з молекулярною масою 34 кДа. Його період полужиття – 2-3 доби. Він виявляє протеазну активність, і тим самим зменшує густину сперми. ПСА знаходиться в цитоплазмі епітеліальних клітин протоків простати. Також цей антиген міститься в тканинах нормальної простати, в аденомі та метастазах рака простати, в соку простати, але його нема в інших нормальних або пухлинних тканинах людини.
В сироватці крові простат-спеціфічний антиген існує в двух формах - вільній і зв’язаній з різними антипротеазами. Кількість вільної форми (fPSA) становить біля 15% від загальної.
Більша частина ПСА (PSA) (90%) зв’язана з альфа1-антихімотрипсином та доступна для лабораторного визначення. Невелика частка антигена простати зв’язана з альфа 2-макроглобуліном і не може бути визначена звичайними методами дослідження , тому що молекула ПСА знаходиться у середині комплексу. Вільна і зв’язана фракції становлять загальний ПСА.
Кількість загального ПСА в нормі з віком зростає, але вона не повинна перевищувати 4 нг/мл. Будь-яке механічне подразнення передміхурової залози может привести до значного зростання концентрації ПСА в сироватці крові (фізичне навантаження, масаж).
При діагностуванні карциноми передміхурової залози, ПСА виявляється в сироватці в зв’язаному вигляді. Тому співвідношення вільного і загального ПСА зменшується і становить зазвичай менш 15%. Визначення вільного ПСА і розрахунок співвідношення «вільний ПСА/загальний ПСА» важливо в тих випадках, коли відбувається невелике підвищення концентрації загального ПСА (від 4,0 до 10,0 нг/мл), тобто близьке до верхньої межи норми.
При доброякісній гіперплазії простати частка вільного ПСА становить більш 15% від загального ПСА (PSA) (умовна межа). Кількість вільного ПСА менше ніж 15%, при підвищеному рівні загального ПСА, може свідчити про несприятливий прогноз.
Визначення загального і вільного ПСА (PSA) для розрахунку їх співвідношення треба проводити в одній і тій же пробі крові.
Рівень вільного ПСА змінюється в залежності від індивідуальних особливостей організму, а також від форми захворювання передміхурової залози. При раку залози в клітинах пухлини не тільки підвищується синтез ПСА (PSA), але й значно зростає синтез альфа-1 антихімотрипсина, в результаті чого збільшується кількість зв’язаної і знижується вміст вільної фракції ПСА при збільшені загальної концентрації цього антигену. Таким чином, кількість вільної фракції ПСА в сироватці крові при раку передміхурової залози значно нижче, ніж в нормі і при доброякісному процесі. На цьому основана діференціальна діагностика раку і гіперплазії передміхурової залози.
Кількість ПСА більша 30 нг/мл, как правило, свідчить про наявність злоякісного новоутворення. У хворих з прогресуючим раком простати і метастазами концентрація ПСА може сягати 1000 нг/мл і вище. Рівень цього антигена використовують для моніторингу лікування, а також для прогнозу перебігу захворювання.
Показання для призначення
- профілактичний огляд;
- болі в області промежини;
- дискомфорт / біль при сечовипусканні;
- порушення ерекції;
- прискорене сім'явиверження;
- наявність кровних родичів з діагнозом - рак простати.
Клінічна значимість
Виявлення раку передміхурової залози.
Підвищені рівні ПСА при онкопатології:
- Рак передміхурової залози (біля 80% випадків).
При соматичній патології:
- Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (невелике підвищення до 10 нг/мл).
- Запалення або інфекція в простаті.
- Ішемія або інфаркт простати.
- Эякуляція напередодні дослідженняю.
- Хірургічне втручання, травма або біопсія передміхурової залози.
Методи дослідження
Забір венозної крові.
Правила підготовки пацієнта
За добу до дослідження необхідно утриматися від:
- статевого життя,
- вживання алкоголю,
- енергетичних напоїв й жирної їжі.
За тридцять хвилин до процедури протипоказано:
- куріння,
- психоемоційне перенапруження,
- фізичні навантаження.
