Гепатит А (HAV), РНК вірусу

Загальна характеристика

Кожного року реєструється близько 1,5 млн нових випадків інфікування даним вірусом.

Захворювання є поширеним в усіх країнах світу. Проте у розвинених країнах за рахунок використання високоефективної вакцини кількість нових випадків захворювання зменшена до мінімуму.

Найпоширенішим вірус є у країнах Африки, Азії, Південної Америки та в інших регіонах де відмічається низький рівень гігієни (погані санітарні умови та нестача питної води). Переважна більшість випадків реєструється серед дітей молодшого віку та не має яскраво вираженої симптоматики та ускладнень.

Може мати як легкий так і складний перебіг, при цьому не маючи хронічної форми захворювання та не викликаючи перманентних пошкоджень печінки. Після інфікування імунна система організму починає виробляти антитіла, які і здатні забезпечувати імунітет від гепатиту А.

Інкубаційний період складає 2-6 тижнів (в середньому 4 тижні). Далі відбувається поява ознак захворювання.

Патогенез вірусного гепатиту А

Вірус потрапляє до організму людини через вживання у їжу інфікованих випорожненнями продуктів харчування та води. Також можливим є інфікування через тісний контакт із хворим на вірусний гепатит А.

Вірус гепатиту А є досить стабільним та стійким. Стійкість відмічається до миючих засобів та дезінфікуючих речовин. Є стабільним у кислому середовищі, витримує нагрівання до 60°C, проте при кип’ятінні гине уже протягом 5 хвилини. У воді вірус зберігається тривалий час (від 3 до 10 місяців), у випорожненнях до 30 діб.

Потрапивши через шлунково-кишковий тракт вірус починає своє розмноження у регіональних лімфатичних вузлах, далі проникає у кров та дістається до клітин печінки, де і відбувається безпосередній розвиток гострого дифузного гепатиту.

Надалі в процесі своєї життєдіяльності вірус вражає клітини печінки – гепатоцити, що і призводить до розвитку запальних процесів та як наслідок викликає некротизацію певних ділянок. Саме за рахунок цього відбувається розвиток загального інтоксикаційного синдрому, відмічається збільшення печінки та селезінки, і відбувається розвиток перших проявів симптомів вірусного гепатиту А.

Часто хворіють діти не маючи навіть чіткої симптоматики, проте здатні заражати людей навколо. На відміну від гепатитів С та В вірус гепатиту А вкрай рідко призводить до летальних випадків. Однак хвороба може мати досить важкий перебіг, а також складний період реабілітації після одужання, тривалість якого може складати декілька місяців.

Перехворівши один раз людина отримує стійкий імунітет проти вірусу на все життя.

Шляхи передачі інфекції:

• основним є фекально-оральний механізм передачі (вживання забруднених фекаліями продуктів харчування та води);
• недотримання особистої гігієни;
• у сім’ях коли інфікована людина готує їжу для всіх членів родини;
• внаслідок анального статевого контакту з інфікованою людиною;
• поїздки в місця високої епідемічності;
• вживання ін’єкційних наркотичних речовин.

Клінічна картина гепатиту А

Хвороба може проявлятися у різних формах – від легкої до важкої, в залежності від важкості перебігу.

Основні симптоми:

• підвищення температури тіла;
• загальна слабкість та в’ялість;
• втрата апетиту;
• нудота;
• діарея;
• зміна кольору сечі;
• дискомфортні відчуття у черевній порожнині;
• важкість у правому підребер’ї;
• потемніння сечі;
• жовтяниця (потемніння склер очей та шкіри).

Слід зауважити, що не у всіх хворих з’являються всі перелічені характерні ознаки. Розвиток симптоматики та патологій залежить в першу чергу від віку людини. Так у пацієнтів старшої вікової групи збільшується важкість захворювання та підвищується смертність. Приблизно у 70% дітей старших 6 років та дорослих з’являється жовтяниця та інші характерні клінічні ознаки.

Загалом після перенесеного захворювання формується пожиттєвий імунітет. Проте існують випадки рецидиву – коли відразу після перенесеної хвороби відбувається епізод повторного загострення хвороби (коли у людини ще не закріпився імунітет). І лише після цього вже відбувається повне одужання.

На сьогоднішній день, гепатит А класифікується за типами, стадіями, важкістю та перебігом захворювання.

За типами розрізняють:

• типовий (жовтяничний);
• атиповий (без жовтяничний, субклінічний та стертий).
• За стадіями розрізняють:
• перджовтяничний;
• жовтяничний;
• реконвалісценція.
• За важкістю перебігу розрізняють:
• легку форму;
• важку форму;
• фульмінантну (злоякісну) форму.

За тривалістю патологічного процесу розрізняють:

• гострий – триває до 3-х місяців;
• затяжний – триває до 6 місяців;
• з загостреннями та рецидивами – триває більше 6 місяців.

Ускладнення після гепатиту А

Ускладнення після перенесеного захворювання зазвичай зустрічаються вкрай рідко, найчастіше відбувається повне одужання та вироблення специфічного імунітету.

У деяких складних випадках можливий розвиток запальних патологій у жовчовивідних шляхах, таких як:

• дискінезії;
• холецистити;
• холангіти.

Також можуть відмічатися приєднання вторинних патологій, таких як:

• пневмонії;
• панкреатити;
• надзвичайно рідко можливий розвиток гострої печінкової енцефалопатії та ін.

При постановці діагнозу надзвичайно важливим є проведення диференціальної діагностики з наступними хворобами:

• автоімунні гепатити;
• цироз печінки;
• загострення хронічного гепатиту;
• хвороба Вільсона-Коновалова;
• гостра ішемія печінки;
• гострі гепатити іншої інфекційної етіології;
• токсині ураження печінки під дією лікарських засобів, алкоголю та отруєннями;
• бактеріальні інфекції (бруцельоз, туберкульоз та ін.);
• метастазами в печінці;
• гострим жировим гепатозом (у вагітних) та ін.

Лікування гепатиту А

Лікування легких форм гепатиту А в своїй основі передбачає дотримання суворого постільного режиму, щадної дієти та прийому гепатопротекторів, а також рекомендоване рясне пиття (до 3л рідини на добу, включаючи розчини глюкози та мінеральної води).

Також необхідно обмежити фізичні навантаження (відновлення яких можливе не раніше ніж через пів року після одужання та під чітким лікарським контролем на основі біохімічних аналізів стану пацієнта).

Протягом перших декількох діб рекомендується обмежити вживання в їжу білку, який в подальшому можна замінити молочними та рослинними продуктами. Обов’язковим є виключення алкоголю.

Хворому призначають вживання ентеросорбентів. Тимчасово слід відмінити лікарські препарати, які метаболізуються у печінці.

У більш важких формах гепатиту А існує ризик розвитку печінкової енцефалопатії. Тому до всього вищеперерахованого додають заходи направлені на зниження продукції аміаку в організмі та його виведення, а також і виведення білірубіну.

У випадках неефективності проведеної терапії додатково лікарем можуть призначатися кортикостероїди (лише у важких випадках печінкової енцефалопатії). В індивідуальному порядку також можуть бути призначені гепатопротектори.

Після успішного лікування гепатиту А настає період відновлення. Задля пришвидшення цього процесу пацієнту може бути запропоновано курс відновлення у санаторії (під лікарським контролем).

Важливо, що контроль якості виліковування триває аж до повного відновлення печінки хворого.

Профілактичні міри

Найкращий спосіб попередити розвиток та поширення гепатиту А – це покращення санітарно-гігієнічних умов, забезпечення належної якості харчових продуктів та, звісно, максимальне проведення імунізації населення.

Заходи направлені на попередження розвитку гепатиту А:

• вживання лише кип’яченої води;
• достатня термічна обробка продуктів харчування;
• дотримання правил особистої гігієни (таких як наприклад миття рук перед їжею або після відвідування туалету та ін.);
• забезпечення населення чистою водою;
• ретельне миття овочів та фруктів.

Ефективним засобом профілактики є вакцинація. На сьогоднішній день щеплення від гепатиту А є рекомендованим (тобто не включеним до Національного календаря щеплень). Особливо важливо отримувати щеплення від гепатиту А дорослим, котрі працюють на підприємствах харчової промисловості, у закладах громадського харчування, водоочисних та каналізаційних спорудах.

Метод дослідження

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)/Polymerase chain reaction (PCR).

Метод дає можливість достатньо швидко та з високою ефективністю встановити наявність вірусу в організмі.

Матеріал для дослідження

Плазма периферичної крові.

Правила підготовки пацієнта

Плазма крові:

• для отримання плазми крові проводиться відбір крові натщесерце, або не раніше, ніж через 3 години після прийому їжі;
• виключити вживання смажених, копчених, жирних продуктів, алкоголю, газованих напоїв та свіжих соків за добу;
• за два дні припинити прийом лікарських препаратів, котрі впливають на роботу печінки (якщо інше не визначено лікарем);
• за два дні не відвідувати сауни та лазні;
• за добу виключити фізичні навантаження;
• безпосередньо перед здачею крові не дозволяється вживати каву, чай та палити (можна лише випити невелику кількість чистої води).

Далі процедуру отримання плазми крові проводять кваліфіковані спеціалісти у лабораторії.