Грідіна Ірина Борисівна
Грідіна Ірина Борисівна

Лікар гінеколог, гінеколог-ендокринолог, репродуктолог

Записатися на прийом

Опис послуги

Загальна характеристика

Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ, HCG) – гормон, глікопротеїн з молекулярною масою 46 кДа, складається з двох субодиниць – α і β, нековалентно пов'язаних між собою. Α-субодиниця ідентична α-субодиницям лютеїнізуючого, фолікуло-стимулюючого та тиреотропного гормонів гіпофіза. Β-субодиниця (β-HCG) специфічна для ХГЛ, тому важливо, щоб діагностична система дозволяла проводити вимірювання концентрації як інтактного ХГЛ, так і його β-субодиниці.

Фізіологічно хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) утворюється в синцитіотрофобластичних клітинах плаценти, що зумовлює підвищені рівні гормону в нормі у вагітних. При злоякісній трансформації ХГЛ виробляється трофобластичними структурами чи гігантськими клітинами синцитіотрофобласту герміногенних пухлин.

Дуже важливо вимірювати ХГЛ з використанням одного набору реагентів, оскільки використання діагностикумів різних виробників може призводити до великих відмінностей в результатах.

Діагностична чутливість ХГЛ щодо трофобластичних пухлин наближається до 100%. При підозрі на трофобластичну пухлину визначення ХГЛ виявляється дуже корисним, оскільки будь-яке підвищення ХГЛ, не пов'язане з вагітністю або недавнім абортом, свідчить про наявність трофобластичної пухлини.

Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) може в окремих випадках виступати як незалежний фактор прогнозу, і його значення, поряд з іншими факторами ризику, повинні враховуватися при виборі хіміотерапевтичних підходів. Згідно з прогностичною шкалою ВООЗ, прийнятою для трофобластичних пухлин, вихідний рівень ХГЛ у сиворотці крові менше 1000 мМЕ/мл корелює з хорошим прогнозом, тоді як значення маркера, що перевищують 100 000 мМЕ/мл, є прогностично несприятливими. Відношення ХГЛ сироватки/ХГЛ ліквору менше 60:1 з великою ймовірністю пов'язане з метастазами пухлини в головний мозок і тому корелює з поганим прогнозом.

Як правило, після евакуації міхурового занесення хвороба не розвивається і хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) мимовільно нормалізується. Міхуровим занесенням (або пухирним занесоком) називають переродження ворсин хоріона на заповнені рідиною бульбашки (цисти), що супроводжується загибеллю плоду та швидким збільшенням розмірів матки. У 5-20% випадків розвивається хоріокарцинома. Динамічне визначення ХГЛ є клінічно важливим у виявленні таких випадків та вирішенні питання щодо хіміотерапії.

Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) зазвичай визначають через 3 тижні після видалення міхурового занесення. При негативному результаті дослідження повторюють щомісяця протягом півроку. У разі позитивного значення ХГЛ повторюють тестування через 1-2 тижні до отримання трьох негативних результатів. Після цього вважається, що досягнуто повної ремісії, і пацієнтку залишають під наглядом. При цьому визначення хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) проводять щомісяця протягом півроку, і далі - після кожного наступного аборту чи пологів.

Концентрація хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) у сироватці крові значно корелює з масою пухлини та задовільно відбиває клінічний стан хворої та чутливість пухлини до терапії.

Тривале збереження продукції хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) після видалення міхурового занесення з порожнини матки показує, що, навіть за відсутності морфологічних критеріїв злоякісності, захворювання, яке спочатку розцінювалося як істинний міхуровий занос, нерідко набуває властивостей злоякісної метастатичної хоріокарциноми.

Після початку хіміотерапії ефект контролюють по зниженню вмісту хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ). При ефективній терапії рівень маркера знижується відповідно до періоду його напівжиття (48-96 год). Більш повільне в порівнянні з розрахунковим зниження, а тим більше збереження або підвищення рівня ХГЛ свідчить про неефективність даної схеми лікування і є підставою для її перегляду.

Невдачі можуть бути пов'язані з наявністю життєздатних, резистентних до даного препарату пухлинних клітин, що знаходяться в глибині міометрія (у разі інвазивного занесення міхура) або з наявністю метастазів, у першу чергу легеневих або церебральних.

Клінічна значущість

Хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ) – це гормон, який виробляється клітинами плідної оболонки ембріона і є маркером підтвердження настання вагітності. Однією із форм хоріонічного гонадотропіну людини є вільний β-ХГЛ, концентрація якого може підвищуватися у випадках аномальної вагітності, пухлин статевих органів, трофобластичних пухлин, що виникають в матці, яєчниках та інших відділах жіночої статевої системи; у чоловічому ріст показників гормону вказує на пухлини яєчок.

Показання до дослідження

  • діагностика та диференціальна діагностика герміногенних пухлин (у поєднанні з Альфа-фетопротеіном);
  • рання діагностика рецидивів герміногенних пухлин (у поєднанні з Альфа-фетопротеіном);
  • діагностика трофобластичних пухлин;
  • наявність у пацієнтки після пологів чи аборту кров'янистих виділень;
  • персональна або сімейна історія молярної вагітності (пацієнтки з підвищеним ризиком міхурового занесення);
  • оцінка прогнозу перебігу трофобластичних пухлин;
  • моніторинг пацієнток після лікування трофобластичних пухлин;
  • оцінка ефективності терапії.

Інтерпретація результату

Підвищені значення

  • Фізіологічні причини:
    • вагітність (нормальна та ектопічна).
  • Доброякісні захворювання:
    • передчасне статеве дозрівання у дітей;
    • виразки шлунка та дванадцятипалої кишки;
    • запальні захворювання кишківника;
    • цирози (до 100 мМЕ/мл).
  • Злоякісні новоутворення:
    • герміногенні пухлини;
    • трофобластичні пухлини;
    • деякі гормонпродукуючі злоякісні пухлини (рак легень, рак підшлункової залози, рак шлунка; до 100 мМЕ/мл).
    • у чоловіків – пухлини яєчок.
  • Прийом психотропних засобів.

Фахівці