Загальна характеристика
Кальпротектин - це білок, що є присутній у великій кількості в нейтрофільних гранулоцитах. У менших кількостях кальпротектин також виявлено в активованих моноцитах та макрофагах. Білок кальпротектин відіграє важливу роль у захисних функціях організм бо має бактеріостатичну та мікостатичну активність, також білок проявляє внутрішню- і позаклітинну функцію регуляції процесів запалення.
При наявності запальних процесів в кишечнику та у разі пошкодження його слизової оболонки кальпротектин вивільняється у великій кількості. Дане дослідження є єдиним показником, що може вказувати на точну локалізацію запалення, тоді як виявлення білку в сироватці чи в плазмі лише констатує факт запалення, яке може бути присутнє в будь-якій ділянці тіла.
Наявність кальпротектину виявляють в різних біологічних матеріалах людини: слині, крові, синовіальній рідині, спинномозкової рідині та сечі. Однак саме знаходження кальпротектину в фекаліях, дає найбільшу перевагу в оцінці запалення кишечника, де він залишається незмінним протягом більш ніж 7 днів.
Підвищення концентрації кальпротектину в калі є прямим наслідком активації нейтрофілів в результаті пошкодження слизової оболонки. Дозування кальпротектину в фекаліях дає значні переваги в оцінці запалення кишечника. У пацієнтів із хронічними кишковими запальними захворюваннями, які включають виразковий коліт, хворобу Крона та так званий «невизначений коліт», рівень кальпротектину, як правило, дуже високий. У пацієнта із синдромом роздратованого кишечника - завжди вищий, ніж у здорової людини.
У багатьох країнах світу цей тест став рутинним, його використовують як біомаркер запалення в кишечнику на ранніх етапах діагностичного пошуку. Кальпротектин в калі є тестом першого рівня для діагностики патології кишечника, тому він показані всім пацієнтам, які мають клінічні симптоми, що є загальними для великої кількості гастроентерологічних функціональних розладів, таких як запальні захворювання кишечника, синдром подразненого кишечника, діарея, рецидивуючий біль у животі тощо.
Крім того, що визначення кальпротектину є надійною підтримкою в первинній лабораторній діагностиці запальних захворювань та синдрому подразненого кишечника, він також є корисним інструментом для моніторингу прогресування запалення та клінічного перебігу цих хвороб, а також для оптимізації лікування пацієнтів, що страждають на хронічні запальні захворювання кишечника.
Показання для призначення
Тест для виявлення Кальпротектину в калі є якісним скринінговим методом діагностики, що дозволяє швидко та неінвазивно використовувати тест:
- для ідентифікації запального процесу саме в кишківнику, а не в іншій ділянці тіла;
- для ранньої діагностики запальних процесів кишечника;
- при скринінгу та ідентифікації пацієнтів із симптомами, які пов’язані з хронічним запальним захворюванням кишечника та/або викликані тяжкою патологією;
- додаткове діагностичне дослідження при новоутвореннях;
- при моніторингу ефективності лікування запальних процесів в кишковому тракті;
- для спостереження за хронічними запальними захворюваннями кишечника, прогнозування ризику рецидиву, підтвердження активності захворювання.
Переваги дослідження в EUROLAB
- неінвазивність та простота виконання,
- висока чутливість,
- швидкість,
- є тестом першого рівня для діагностики патології кишечника, дозволяє розширити використання тесту від ранньої діагностики до скринінгу пацієнтів для виявлення запальних процесів кишечника.
Клінічна значимість
При якісному дослідженні зразки з концентрацією порогового рівня чутливості присутності кальпротектину в фекаліях дорослої людини вище 50 мкг/г вважаються позитивними. Позитивний результат може бути ознакою запалення кишечника та дозволяє відібрати пацієнтів, яким у разі потреби, необхідно пройти подальші діагностичні дослідження. Для правильної інтерпретації отриманий результат дослідження необхідно оцінювати лише в поєднанні з іншими діагностичними даними.
Тип матеріалу та умови доставки
Для дослідження кальпротектину застосовують зразки калу людини.
Зразки фекалій з різних ділянок (без домішок неперетравлених решток їжі, без домішок сечі) слід зібрати в чисту одноразову лабораторну пластикову ємність.
Доставити в лабораторію протягом двох годин після збору зразка, за необхідністю зразки можуть зберігатись в холодильнику при температурі від +2 до +8°С протягом доби.
