Загальна характеристика
Cancer Antigen 19-9 (СА 19-9) – аналог гаптена антигенної детермінанти групи крові Lewis (a), є фрагментом високомолекулярного гліколіпіду з ММ 36 кДа. Виявляється в епітелії органів шлунково-кишкового тракту плода. У дорослих визначається у невеликих кількостях у підшлунковій залозі, печінці, легенях. У людей із групою крові Lewis (a-в-) (приблизно 10% популяції) цей маркер не виробляється, що слід враховувати під час інтерпретації результатів.
Клінічна значущість
СА 19-9 є маркером раку підшлункової залози. Cередня чутливість становить 80%, специфічність 84%-91% у різних дослідженнях. Ці значення є задовільними, але недостатньо високими для первинної діагностики оскільки чутливість СА 19-9 при операбельних пухлинах досягає лише 30-50%.
CA 19-9 спостерігаються при доброякісних захворюваннях і можуть досягати високих значень при холестазах, що обмежує діагностичне використання маркеру, особливо на ранніх стадіях захворювання. При рівні СА 19-9 вище 1000 Е/мл ймовірність раку наближається до 100%. При нижчих значеннях для диференціальної діагностики з доброякісними захворюваннями корисно використовувати вимірювання маркеру в динаміці. Важливо враховувати, що час подвоєння пухлини при таких новоутвореннях може бути дуже коротким (від 2 тижнів до 3,5 міс.), тому повторне визначення СА 19-9 повинно проводитися не пізніше ніж через два тижні. Цілеспрямоване використання СА 19-9 при підозрі на рак підшлункової залози сприяє збільшенню частоти резектабельних пухлин і таким чином визначає поліпшення прогнозу. З метою діагностики СА 19-9 слід визначати у поєднанні з УЗД черевної порожнини.
Оцінка ефективності терапії раку підшлункової залози та холангіоцелюлярного раку з використанням СА 19-9 потенційно можлива, але обмежується поганим прогнозом та відсутністю ефективної терапії.
Визначення СА 19-9 результативно у контролі ефективності терапії раку товстої кишки (у поєднанні з раково-ембріональним антигеном) та раку шлунка (у поєднанні з РЕА та СА 72-4).
Моніторинг оперованих хворих з метою доклінічного виявлення рецидиву з використанням СА 19-9 проводиться за схемою: щомісяця протягом першого півріччя, потім 1 раз на 2 місяці протягом двох років, надалі - 2 рази на рік.
При моніторингу пухлинного процесу обов'язковою умовою є вимірювання СА 19-9 в одній і тій же лабораторії, оскільки набори реагентів різних виробників можуть давати істотно різні результати для однієї і тієї ж проби, навіть якщо у своїй основі вони мають один і той же методичний принцип.
Показання до дослідження
- Діагностика раку підшлункової залози.
- Оцінка ефективності терапії та моніторинг після первинного лікування хворих на рак:
- підшлункової залози;
- жовчного міхура;
- холангіоцелюлярним;
- товстої кишки;
- шлунка;
- стравоходу;
- яєчників (муцинозна форма).
Інтерпретація результатів
Підвищені значення СА 19-9 можуть свідчити про:
- Доброякісні захворювання:
- гострий та хронічний панкреатит;
- гепатити;
- захворювання жовчних шляхів (жовчокам'яна хвороба, холецистит, холестаз);
- муковісцидоз;
- ревматоїдні захворювання.
- Діагностичні процедури (імуносцинтиграфія, холангіографія, літотрипсія, ендоскопічне видалення каменів жовчного міхура).
- Злоякісні новоутворення:
- рак товстої кишки;
- рак підшлункової залози;
- рак шлунка;
- рак молочної залози;
- рак легені (аденокарцинома);
- рак щитовидної залози.
Підготовка до обстеження
Дослідження проводять натщесерце. Через вісім-дванадцять годин після останнього прийому їжі.
